Так склалося, що кілька дзвінків до редакції стосувалися одного й того самого «Клоуна». Корінні кияни не просто скаржилися. Вони не могли стримати свого обурення. Тому спершу я мусила піти подивитися на те неподобство в самісінькому центрі столиці, аби пересвідчитися.
І справді: буквально в підніжжі колонади Національної музичної академії (звичніше – консерваторії) під повискування публіки і деренчання мотора мотелялося вгору-вниз це диво. Така вульгарно-різнокольорова конструкція для розважання публіки, яка називається «Клоун». А точніше, як написано на огорожі: «Аттракцион «Клоун». 8 гривен – человек». Усівшись на спеціальні місця, ви можете викинути добру порцію адреналіну, поки вас крутить ледве не вниз головою. Я не проти таких розваг – боронь Боже. Йдеться про відповідне місце. Відверто кажучи, після відомих трагічних подій, що сталися внаслідок несправності атракціонів, я ні за які гроші так не розважалася б і дітей не пустила. Упасти головою на граніт? Але в даному разі ще й ще раз запитуєш себе наївно: хто дав дозвіл на розміщення такого агрегата саме під Академією? Неподалік – пам’ятник Мамаєві з конем, шия якого заліплена якимись паперами. Чи не оголошення? Гранітне покриття біля «Клоуна» – всуціль заплямоване машинним маслом. І ми прагнемо в Європу? Ніде в жодній європейській столиці не пам’ятаю такого. Там атракціони розташовані у відпочинкових зонах: парках або на спеціально відведених майданчиках. Але не на площах, які є обличчям головного міста держави.
Обурені киянки висловилися ще й так: мовляв, мало того, що з самісінього ранку на майдані Незалежності та Хрещатику гуляє пивний дух, хоч носа затикай. До речі, від Риги до Парижа ніде немає в центрі таких, як у нас, «малих архітектурних форм», наметів, від яких несе примітивною азійщиною. То ще й «Клоунів» «розводимо». Може, просто під монумент Незалежності каруселі поставити й американські гірки? – гірко зіронізували жителі столиці.