А порятує «мітла» для судин
За даними ВООЗ, смертність від інсульту становить 37 відсотків від загальної смертності і займає «своє» сумне місце відразу ж після уражень серця та злоякісних пухлин. Однак вітчизняні лікарі навчилися професійно протистояти небезпечному захворюванню.
При столичній клінічній лікарні №1 створено відділення неврології з церебральною патологією та медичною реабілітацією, яким завідує Ігор Ярощук. Та річ не в назві, а в суті спеціалізації. Зазвичай, хворими на інсульт опікувалися неврологи. Але чи багато вони могли зробити в особливо тяжких випадках. Коли потрібні найсучасніша діагностична апаратура, досконале лікувальне обладнання, найвища кваліфікація, зрештою, коли потрібно враховувати різні тонкощі, доступні лише новітнім технологіям. Ось і доводилось інсультних хворих переводити ще й до інших лікувальних закладів, інших фахівців, втрачаючи час, який у цьому випадку є вирішальним чинником.
Від діагностування – до реабілітації
Саме тому в клінічній лікарні №1 й вирішили створити структурний підрозділ, який би взяв на себе всі функції щодо інсультного хворого – діагностування, лікування й медичну реабілітацію. І, звичайно, таке відділення обладнали й сучасною апаратурою, новітніми приладами.
Завідувач відділення Ігор Ярощук розповідає про особливості свого відділення:
– Як відомо, інсульт може бути ішемічним і геморагічним. Перший – пов’язаний із порушенням мозкового кровообігу, другий – з тромбом, який спричинив біду. Невропатологу важко впоратися з таким складним діагностичним завданням. А у нас у відділенні така змога є. Отож виграємо у часі – точний діагноз встановлюємо впродовж лічених хвилин. Швидко визначаємо й тактику лікування. У відділенні є не лише фахівець-діагност, а й реаніматолог. Є також усе необхідне для реанімації, якщо у цьому виникне потреба. Маємо палату інтенсивної терапії. І, звичайно, не лише знаючих та досвідчених лікарів, а й середній медперсонал. Найменші зміни у стані хворого контролюють цілодобово.
Те, що процедури з реабілітації можна проводити тут же – ще одна перевага. Вони спрямовані на відновлення втрачених функцій і проводяться суворо індивідуально. Новий підхід полягає у тому, що на цьому не закінчується лікуваня. Пацієнт прибуває на повторну, закріплювальну реабілітацію. Завдання лікарів – не допустити у людини повторного інсульту.
А для цього створено й відповідні умови. Діє принцип наступності, послідовності у роботі лікарів, зайнятих у діагностично-лікувально-реабілітаційному процесі. У разі розладу мови з хворим працює фахівець-логопед. Поряд – фахівець суміжних спеціальностей, готовий проконсультувати неврологів у складних випадках. Чи, приміром, у когось із пацієнтів ослаблена імунна система – його уже не доводиться транспортувати до спеціалізованої клініки, тим більше, що у першій клінічній лікарні працюють і доктори, і кандидати наук.
За майже рік роботи по-новому вже можна підбити й певні підсумки. На 4-5 діб скорочено термін перебування хворих на лікарняному ліжку, на чверть зменшено кількість повторних інсультів, істотно знижено смертність серед тяжких хворих.
– Але поліпшення цієї статистики залежить не лише від нас, лікарів, – зауважив Ігор Ярощук. – Дуже важлива і профілактика. Потрібно й самим оберігатися від інсульту. Поради читачам? Будь ласка.
Що ми знаємо про холестерин
Чимало патологічних процесів в організмі зумовлено порушенням жирового обміну. Загальновідомо, приміром, що саме надлишок холестерину спричиняє звуження судин. Однак дещо новеньке про цей холестерин не завадить знати. Приміром, він є «позитивний» або ж «негативний». Усе залежить від того, з яким білком у нього сполука. Якщо транспортуванням холестерину займаються ліпопротеїди високої щільності, то він легко переміщається, ніде не застряє і не осідає на стінках судин. Блокуванням артерій загрожує той холестерин, який переносять ліпопротеїди низької щільності, тобто «негативний».
Нещодавно японські вчені зробили відкриття, що ліпопротеїди високої щільності не лише легко транспортують нешкідливий холестерин. Вони навіть здатні «вибивати» молекули шкідливого холестерину із бляшок на стінках судин. Щоправда, виконувати цю благородну роботу очисника судин можуть тільки неокислені ліпопротеїди високої щільності. Їм же заважають це робити вільні радикали – бездомні атоми. Саме вони вселяються у молекули ліпопротеїдів, піддаючи їх окисленню. Нейтралізувати негативний вплив цих «вільних стрілків» можна тільки за допомогою антиоксидантів (антиокислювачів). От чому про їх корисність для організму нині стільки говорять. Похвала ця заслужена. Їх ще називають «мітлою для судин». А що ж це за антиоксиданти? Це вітамін С і Е, провітамін А.
Вітамін – друг серця і судин
Першим на захист від вільних радикалів постає вітамін С. Він миттєво стає у протистояння, не допускаючи й близько радикалів до ліпопротеїдів. Якщо ж лінію оборони вітаміну С самому тримати складно, то долучається вітамін Е і бета-каротин (провітамін А). Вони можуть створювати цілу захисну оболонку навколо молекул ліпопротеїдів. Однак вплив вітаміну С багатогранний. Він ще підтримує еластичність і міцність стінок капілярів. Скажімо, дефіцит цього вітаміну загрожує розривом капілярів і утворенням на ушкоджених ділянках тромбів, які можуть закупорити, скажімо, коронарну артерію. Вітамін Е функціонує в організмі у вигляді речовини, яка також запобігає виникненню тромбів. Ще одна його благородна місія: вітамін Е сприяє розширенню судин і поліпшує забезпечення серця киснем.
Крім антиоксидантів, нашим судинам і серцю потрібні інші вітаміни. Двічі лауреат Нобелівської премії видатний вчений і експериментатор Лайнус Полінг наголошував: «Я вважаю, що вітаміни – важливий елемент у харчуванні. Для поліпшення стану здоров’я вітаміну С та інших вітамінів потрібно набагато більше, аніж рекомендовано нині нормами». Справді, організму потрібен і вітамін В1, який регулює скорочення м’язів, і вітамін В6, який знімає спазми судин, нормалізує забезпечення серця кров’ю. А вітамін Р (рутин), поєднуючись з вітаміном С, захищає кровоносні судини від ламкості. Недаремне той же Лайнус Полінг зауважував: «Правильне застосування вітаміну С здатне запобігати серцево-судинним захворюванням, інфарктам та інсультам і навіть лікувати їх». Ніацин посилює кровообіг і знижує рівень негативного «холестерину». Вітамін F, тобто ненасичені жирні кислоти, сприяє згоранню насичених жирів, які й утворюють склеротичні бляшки.
Справді, нові наукові дослідження щодо здоров’я судин та ролі у цьому вітамінів, дають змогу істотно збільшувати норми їх вживання. Наприклад, у Німеччині, Австрії, Швейцарії рекомендують нині вживати не менше 100 мг вітаміну С на день, у Франції – 110 мг, а в США і Канаді – не менше 90 мг. Дозу вітаміну Е радять збільшити до 15 мг замість 5-10 мг, як вважали раніше.