У кожного прокурора… свій закон

Незважаючи на гучні заяви нової влади про підтримку і захист малого і середнього бізнесу, в Україні й  досі підприємництво потерпає від сваволі чиновництва. Про це на прес-конференції в Києві заявили представники Міжнародної ліги захисту прав громадян України. На зустріч із журналістами запросили й одного з потерпілих.

Як зазначив голова правління цієї громадської організації Едуард Багіров, за часів попередньої влади в Україні перепони для підприємців, знищення їх бізнесу на догоду олігархічним фінансово-промисловим компаніям «були типовими явищами». Тому підприємці й повірили в ідеї, проголошені на революційному Майдані. «Після хвилі революції, яка дала малому і середньому бізнесу надію, нині все більше підприємців знову занепадають духом, бо в державі й надалі панує право сильного, а не Конституції», – заявив Едуард Багіров. До Міжнародної ліги захисту прав громадян України, за словами її  голови, надходить сотні звернень-прохань про допомогу від підприємців. За статистикою цих скарг правозахисники склали навіть своєрідний «чорний список» регіонів, де малий і середній бізнес найбільше зазнає утисків. Це передусім АР Крим, Харківська, Запорізька, Хмельницька й Київська області.

У прес-конференції взяв участь приватний підприємець з Київщини Геворк Карапетян. У лютому Броварська міськрада позбавила його не лише права на користування орендованою до 2011 року землею, а й права власності на нерухоме майно – збудоване п’ять років тому кафе. Колишній прокурор Броварів В.Отрода опротестував це рішення, мотивуючи тим, що «припинення права власності можливе лише за рішенням суду шляхом викупу і з обов’язковим попереднім відшкодуванням збитків у повному обсязі». Але, як сказано в заяві Міжнародної ліги захисту прав громадян, новопризначений прокурор Броварів О.Наджафов відкликав протест.

– Якби Карапетян порушував закон, не сплачував податків, орендної плати, мав інші претензії з боку контролюючих органів, то прокуратура  мала б втрутитись іншим чином, скажімо, порушити  кримінальну справу, – зазначив Едуард Багіров.

Броварська влада мотивує своє рішення тим, що земля, на якій стоїть кафе, потрібна для «організації зони відпочинку та будівництва бювету».

«Зрозуміло, що річ не у бюветі, – каже Багіров, – адже його можна було побудувати за метрів п’ять ліворуч чи праворуч, та й геологічних досліджень ніхто не проводив». У підприємця Карапетяна є припущення щодо того, кому потрібна орендована ним земельна ділянка, однак він поки що не називає своїх кривдників. Бо звернувся за допомогою до обласної влади та Генпрокуратури. Він переконаний, аби передбачену законом компенсацію йому заплатили чиновники з власної кишені, а не з бюджету міста, то схожих рішень не  ухвалювали б.

Міжнародна ліга захисту прав громадян також має намір звернутися до Генпрокуратури з проханням дослідити, чи немає у цьому конфлікті ознак міжнаціональної неприязні. Адже підприємець Карапетян – вірменин, а прокурор Наджафов – азербайджанець. Хоча Едуард Багіров більше схиляється до іншої  думки: земля потрібна заможнішим фінансовим стуктурам. Утім крапку в цій ситуації мають поставити обласні і центральні правоохоронні органи, куди Міжнародна ліга захисту прав громадян звернулася по допомогу. Якщо ж справа дійде до суду, то правозахисники наполягатимуть, аби його засідання відбулося за межами Броварів. Інакше, як наголосили наприкінці прес-конференції, доведеться звертатися за межі України, себто до Європейського суду з прав людини.