Партійні інтереси домінують

Скандал в Одесі, що розгорівся кілька місяців тому, – майже дзеркальне відображення столичного, спричиненого незаконним наданням сановникам та їхнім рідним земельних ділянок у Пущі-Водиці. А в Південній Пальмірі напругу спричинило розбазарювання рекреаційних земель та будівництво численних об’єктів на територіях парків у центральній частині міста. Одним із перших, хто забив на сполох, був народний депутат України Антон Кіссе. З цієї теми і розпочалася наша розмова.

– Питання, що стосуються землі, актуальні й важливі. Певна недосконалість законодавства призвела до тих негативних результатів, що ми маємо. Це і надання повноважень низовим ланкам рад, які  ухвалюють не зовсім, м’яко кажучи, доцільні рішення. Як наслідок – втрачено сотні гектарів рекреаційних земель. Коли ж починаємо розбиратися, то бачимо, що формально все проведено з дотриманням законодавства, є відповідні рішення місцевих рад. Повернути ж ці землі вельми складно: там уже споруджено житлові будинки, готелі. Проте є й такі випадки, коли надання земельних ділянок відбувалося з порушенням законодавства. Тут, гадаю, можна і навіть необхідно пригальмувати процес.

– Які із земель, як ви сказали, що втрачені, мають історико-культурне значення?

– Хоч як прикро констатувати, таких місцин багато. Є вони і в Криму – в заповідних зонах. Пальців двох рук не вистачить, щоб усіх їх перелічити. Приватизовували ці злачні місця під сонцем зазвичай люди, що були дуже близькими до колишньої влади. Але позаяк мені ближча Одеса, то вестиму мову про тамтешні реалії. Восьма станція, Отрада, Ланжерон – скільки там роздано земельних ділянок! Щоправда, не все ще втрачено. У місті змінилася влада. Від неї багато що залежить. Є можливість скасувати рішення, щоб землі стали доступні для міської громади. Я, як народний депутат зробив відповідні запити до правоохоронних органів, керівництва міста.

– З якими проблемами найчастіше звертаються до вас виборці?

– Дуже багато звернень надходить з приводу питань екології, розташування автостоянок, діяльності деяких підприємств, малого бізнесу тощо…

– Як ви можете оцінити роботу сесії, що завершилася?

– Загалом сесія виконала свою функцію. Щодо протистояння останніх днів, то це пояснюється дуже просто – наближаються вибори. Звісно, я не прихильник того, щоб у парламенті, відстоюючи свою позицію, розмахувати кулаками. Гадаю, що є набагато цивілізованіші методи. Проте вважаю, що Верховна Рада в потрібний момент вміє консолідуватися і ухвалювати ті рішення, що необхідні суспільству. Інша річ, що надходить багато «сирих» документів, над якими треба ще багато працювати. Законопроект, який потрапляє до парламенту, має бути продуктом копіткої роботи, а не нашвидкуруч склепаним циркуляром. Як на мене, то найголовнішим досягненням роботи парламенту на сьомій сесії є те, що вдалося просунутися в бік СОТ. Звичайно, не настільки як хотілося б, але все ж зрушення є. Ми суттєво змінили засади формування податкової системи, зменшили кількість податкових пільг. Ще в плані позитиву – ми почали вільно говорити про великі економічні проекти. Уряд пропонує, парламент здебільшого підтримує ці ідеї. Наприклад, ремонт п’ятиповерхівок. Це важливо. Ще один проект стосується системи кредитування для системи енергозбереження. Ми сьогодні маємо  змогу підняти відсотки заощаджень, якщо застосуємо енергозберігаючі технології у промисловості. До здобутків можна віднести і те, що в період коли формувалась влада, – і опозиційні, й провладні сили зробили все, аби було сформовано Кабінет Міністрів, прийнято бюджет. Тим самим парламент продемонстрував, що він дає шанси і можливість уряду реалізовувати свою  програму.

– Вочевидь, на якість ефективного законотворення впливає і відсутність стабільної більшості у Верховній Раді. Чи поділяєте ви ту думку, що очікувати її створення в нинішньому скликанні не варто?

– Більшість у парламенті є, але ситуативна. Не хочу сказати, що йдеться лише про економічні інтереси, хоча і цей чинник слід враховувати. Усе ж таки превалюють політичні інтереси. На кін ставиться майбутнє партій, все інше – на другому плані.