Чому в селі погано з кадрами?

Досить емоційно висловився Київський міський голова на розширеному засіданні колегії КМДА, присвяченій підготовці до нового навчального року, про наміри змусити випускників університетів кілька років працювати там, де накаже галузевий міністр. І, як завжди, Олександр Олександрович переконливо аргументував свою думку.

«У якому законі записано, – запитав він, – що студент, провчившись кілька років і отримавши диплом, мусить їхати з Києва працювати у село? Хтось чув про таке у Європі чи світі? Ні. Це вигадують у нашому уряді. Я питаю себе і всім раджу це зробити: чи виконала влада постанову уряду дев’ятирічної давнини про те, що середня зарплатня вчителя (чи лікаря) має дорівнювати середній зарплатні в галузях промисловості? Ні. То за яким моральним правом можна посилати молодих спеціалістів на злиденну зарплатню, не створивши жодних соціальних умов? У Києві середня зарплатня освітян 707 гривень, і то 300 вчителів бракує. І хто це додумався дорікати молодим спеціалістам тим, що вони навчалися на бюджетних факультетах? Це кошти не урядові, а їхніх батьків, родичів і сусідів – усіх, хто працює і платить податки. Тож жоден міністр не має права влаштовувати якесь кріпосне право. Влада має створити в селах умови для роботи й життя, а не дивуватися, що там погано з кадрами.

До речі, про умови. Чому досі не вирішено питання наділення земельними паями освітян? Хіба це не ганьба? Вчительки, які по 40 років пропрацювали в сільських школах, роками не можуть одержати земельного паю. І не тому, що законів нема, а тому, що серед наших народних депутатів забагато політиканів.

Жоден голова обласної адміністрації не взяв на себе відповідальності забезпечити вчителів паєм. У кожній сільраді є земельний резерв, який не розпайовується – звідти й наділити. Якщо молодих учителів і лікарів чекатиме в селі земелька – вони залюбки, без примусу поїдуть туди працювати».