Дорога дорога га в СОТ

Як показав нинішній пленарний тиждень (останній перед парламентськими канікулами) роботи Верховної Ради, шлях України до Світової організації торгівлі, не кажучи вже про євроінтеграцію загалом, буде тернистим і дорогим.

Мова зовсім не про те, що наша держава виграє (як обіцяє нова влада) чи що втратить (як прогнозує опозиція) після вступу в цю міжнародну економічну спілку. Буде і перше, і друге, вважають незалежні експерти.

Проте вже перші кроки України у цьому напрямі принесли реальні збитки. Як матеріальні, так і моральні. До перших можна віднести хоча б пошкоджену на 10 тисяч євро (це за підрахунками парламентарія Василя Гаврилюка) технічну апаратуру ВР. Лише мікрофони спікера парламенту «умисно і злісно» ламали кілька разів,  двічі це робив, як кажуть криміналісти, депутат-ленінець О. Б-ук (аби довести його провину і вимагати відшкодування, треба, за словами того ж Гаврилюка, аби ці випадки було зафіксовано на відеокамеру, що над головами президії ВР). Добре, що самі ці камери не  відірвались і не попадали на депутатські голови від тупотіння й бійки за спиною Володимира Литвина. Як це сталося з кріслом спікера, яке, за словами депутата Олександра Волкова, просто вибили з-під Володимира Михайовича і відкинули як непотріб. Потерпів навіть «поважніший» стілець Президента України, коли на нього навалилася купа червоних законотворців, гамселячи «б’ютівця» Михайла Волинця. Ледь встояв державний прапор. Хоч ним «штормило» як на палубі бойового корабля.
Матеріальних збитків зазнали й конкретні носії народних мандатів: чийсь піджак після «голосування» за пакет «СОТівських» законопроектів позбувся ґудзиків, а чиясь шия – краватки…

Підірвали за ці дні депутати не лише свої голосові зв’язки і електронне начиння столів президії парламенту, а й авторитет законотворчого органу в очах своїх виборців та нашої держави у світі. Гіршого, здається, навіть не придумаєш: позавчора Президент Парламентської Асамблеї Ради Європи Рене ван дер Лінден мав виступити перед нашими парламентаріями. Але, надивившись депутатських «бойовиків», пішов із зали під гуркіт стільців і столів, гудіння дудок та сирен. Пішов засмученим. І ми за ним у Європу?..