Між північчю і півднем
Чому засмутилися пінгвіни? Чому поморники не люблять самотності? Хто крок за кроком піднімається в небо і грає айсбергам на саксофоні? Про це варто запитати в організаторів фотовиставки в Українському домі – «Україна від Арктики до Антарктики».
У березні цього року за підтримки ТМ «Штурман» разом з учасниками десятої ювілейної антарктичної експедиції на станцію імені академіка Вернадського вирушила знімальна група: Лілія Шепель і Сергій Михальчук.
– Пані Ліліє, зізнайтеся, ваш приїзд на станцію супроводжувався бурхливими оваціями і присвоєнням титулу «Міс Антарктида»?
– Бути жінкою в екстремальних умовах серед чоловіків – не просто. Але, дякувати Богу, обійшлося без титулів. Не до них нам було. Ми із Сергієм мали якнайшвидше і щонайякісніше зафіксувати життя справжніх чоловіків і донести свої фото- та відеоматеріали до Великої Землі.
– На одному з ваших знімків, назвімо його «полярні перегони», пінгвіни розмахують біло-чорним «штурманським» прапорцем. Чому?
– Чорно-біла дзьобата бригада якось увірвалася на знімальний майданчик, вирвала прапорець зі снігу і влаштувала естафету із запливом на коротку дистанцію. Пінгвіни такі кумедні! Поводяться, як діти… Коли ми повернулися додому, мене запитували, чи не виникало бажання покуштувати екзотичної полярної дичини? Яка нісенітниця! Там, в умовах немилосердного холоду, починаєш дивитися на все живе зовсім по-іншому.
– Перепрошую, на деяких знімках є хрести. Не покажчики з вивіскою «До Києва 6000 км», а щось на зразок могильних.
– На жаль, таких там чимало. Когось роздавило серед айсбергів... Хтось не зміг вибратись зі сніжного болота... Тому на базі є плакати «Куди я пішов». Ми спочатку обурювалися: «Острів маленький – не заблудишся. Навіщо такий бюрократизм?!» А виявилося – все це сувора необхідність. Коли щось трапиться – по тебе прийдуть, знайдуть і допоможуть.
– Ліліє, на одному із фото я бачив обпікаючий крижаний захід сонця і людину з саксофоном. Невже на «півдні» можна грати на трубі?
– Гітара – єдиний полярний інструмент. Під її акорди народжуються філософські пісні й балади. А саксофон... Він залишився на станції ще від англійців. Мабуть, на згадку. Адже антарктична мелодія така ж тужлива, як і блюз.
– Спасибі за фотовиставку. Завдяки їй українці дізнаються, що таке насправді «північ-південь» і про тих сміливців, які можуть підкоряти ці простори.