Правосуддя знехтувало правом

Голова Верховного Суду пан Бойко 12 лютого 1996 року звернувся до Президента України Леоніда Кучми з листом: «Вважаємо за необхідне передати Верховному Суду України в оперативне управління будинок Музею історії Києва (вул. П.Орлика, 8), а його переселити до відповідного приміщення, – йшлося в листі. – У новозбудованому будинку «Палацу Правосуддя» на базі Музею історії Києва та в існуючих приміщеннях Верховного Суду України можна було б розмістити вищі судові органи держави на одній території, в єдиному комплексі, що раз і назавжди вирішило б усі проблеми створення їм гідних умов з належного відправлення правосуддя».

Київрада 31 липня 2003 року на своїй позачерговій сесії ухвалила рішення погодитися з пропозицією уряду і передати Кловський палац для розміщення Верховного Суду взамін рівноцінної площі 3700 кв.м в Українському домі на Європейській площі для Музею історії Києва. Пізніше керівництво Українського дому повідомило про можливість виділити лише 2500 кв.м на одному з поверхів.

Сумнозвісне розпорядження № 506-р прем’єр-міністр Віктор Янукович підписав 11 серпня 2003 року. В ньому сказано: «Розмістити Верховний Суд України у будинку на вул. П.Орлика, 8, з передачею будинку до сфери його управління після переміщення Музею історії Києва у будинок на вул. Хрещатик, 2 (Український дім). Державному управлінню справами передати в оперативне управління Музею історії Києва приміщення такої ж площі в будинку на вул. Хрещатик, 2».

Громадськість вдарила на сполох. 18 вересня 2003 року за поданням народного депутата України Леся Танюка Верховна Рада України постановою
№ 1201-ІV «Про необхідність збереження цілісності унікального історико-архітектурного та музейного комплексу Кловський палац (пам’ятка архітектури ХVІІІ століття) – Музей історії м. Києва» ухвалила: «Рекомендувати Кабінету Міністрів України переглянути та скасувати розпорядження від 11 серпня 2003 р. № 506-р «Про розміщення Верховного Суду України» як таке, що суперечить законам України «Про музеї та музейну справу», «Про охорону культурної спадщини», «Про власність» тощо». Наслідків постанова законодавчого органу не має й досі. Тож справа Віктора Януковича живе.