Диво-команда з диво-гравцями монополізувала глядацькі симпатії

Рідкісний випадок навіть для примери: фахівці назвали майбутнього чемпіона задовго до старту перегонів і він, не допустивши жодного турнірного збою, витримав чемпіонський спурт зі стартового туру й до фінального. Мова, звісно, про «Барселону», яка повернулася на вершину в іспанському футболі після п’ятирічної перерви. До того ж здійснила «золоте» сходження насправді в яскравому стилі.

«Барса», що шарахалася з одних крайнощів у другі, добираючи собі кадри то в Нідерландах, то в Латинській Америці, поставила на симбіоз у особі нідерландського тренера Райкарда та «південних» футболістів на чолі з неперевершеним бразильцем Рональдиньйо (на знімку) – і таки виграла, продемонструвавши футбол особливого складу. В одинадцяти зустрічах каталонці забили три і більше м’ячів у чужі ворота, що для примери варто вважати доволі високим показником. Але найголовніше, що кожний матч за їхньою участю перетворювався на захопливий спектакль, очевидці якого залишали стадіон особливо потішеними. Звісно, творцем цієї диво-команди став Райкард. Але не меншою мірою заслуговують на відзнаку президент клубу Лапорта і лідер команди Рональдиньйо. Перший зумів придбати низку талановитих майстрів (Ето’О, Деку, Жюлі, Беллетті, Ларссон, сам Рональдиньйо), а другий згуртував навколо себе різностильових виконавців найвищого класу. Цікаво, що «Барса» так і не стала абсолютним чемпіоном, розділивши першість за кількістю перемог з «Реалом». Однак лише тому, що команда задовго до фінішу збавила оберти, забезпечивши необхідну для гегемонії перевагу над найближчими переслідувачами. Неоднозначний чемпіонат провів одвічний конкурент каталонського суперклубу. «Реал», переживши впродовж сезону дві зміни на капітанському містку, що не могло не позначитися на моральному мікрокліматі в колективі, таки згуртувався на фінішній прямій і навіть був близьким до того, щоб наздогнати «Барсу». Чого забракло «королям», емоційно підказують уболівальники: «Райкарда і Рональдиньйо», наголошуючи на стратегічних кадрових помилках керівництва клубу. І справді, після того, як з «Реала» буквально викинули Дель Боске, мадридців постійно лихоманить. А що таке помилкова зміна тренера, може повідати й екс-чемпіон «Валенсія»: Бенітеса команді не вистачало й тоді, коли нею опікувався Раньєрі, й після логічної відставки родовитого італійця. Натомість «Мальорка», опинившись, здавалось би, в безнадійній турнірній ситуації, повернула на лаву аргентинця Купера, з яким свого часу зажила слави в Європі, й не прогадала. Висновок очевидний: варто берегти те, що маєш. І по-справжньому цінити його творців… З-поміж інших цікавинок виокремимо виняткове сходження провінційного «Вільярреала», силу якого навесні відчув на собі й тодішній чемпіон України, а також подвійний успіх севільських колективів і фіаско новачка з Леванте, з яким більшу частину сезону працював добре відомий і в нас німець Шустер.