До тепла – з розумом!

Днями закінчився п’ятирічний термін, відведений на реалізацію першого в Україні міжнародного проекту «Енергозбереження в адміністративних та громадських будівлях міста Києва». Його досягнення оцінювали державні й столичні експерти.

Саме у столиці, починаючи з кінця 90-х, розпочалося встановлення на системах опалювання громадських будівель індивідуальних модульних теплопунктів. Директор комунального підприємства «Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях Києва» Юрій Шмаль розповів «Вечірці», що із загальної вартості проекту (26 млн. доларів) 16 млн. – позика Світового банку, решта – кошти столиці. Ще й уряд Швеції надав Україні гранд – два мільйони доларів. «А унікальність проекту в його самоокупності. Україна віддаватиме борг коштами, які зекономить у результаті впровадження новітніх технологій», – зауважив пан Шмаль. Водночас значно зменшаться витрати теплової енергії, що дасть можливість економити кошти (з минулого місяця саме так і відбувається), які в перспективі будуть направлені на різні соціальні потреби. Загалом же проект дасть змогу зберегти понад 20 відсотків енергії! Спочатку в столиці, а невдовзі й в інших великих містах.

Для визначення підрядних організацій та постачальників енергозберігаючих технологій було проведено офіційний тендер. Але через те, що 2001 року українські виробники ще не мали змоги випускати таке обладнання (хоча нині його виробництво в нас вже налагоджено), тендер виграли компанії Литви і Польщі. Щодо громадських будівель, де встановили «ощадливі пристрої», то таких 1300 (школи, дитсадки, лікарні, музеї та інші соціальні об’єкти комунальної власності столиці). І нині тут в системах опалювання вже успішно працюють індивідуальні модульні теплопункти, які оснащені автоматичними регулюючими пристроями. А це дає змогу підтримувати температуру в приміщеннях на одному рівні (18-21 градусів) і регулювати її. Тому споживання теплової енергії тут завжди оптимальне. Додатково ущільнили вікна і за батареями встановили рефлектори тепла, щоб обігрівати не стіну, а приміщення. Саме така комплексна система теплопостачання й діє в багатьох розвинутих країнах. Пан Шмаль зауважив, що зменшення кількості спожитої теплоенергії зменшить не лише споживання газу, а й кількість шкідливих викидів в атмосферу. «Завдяки запровадженню енергозберігаючих технологій щорічно зменшуватиметься кількість викидів оксидів азоту на 238 тонн, оксидів сірки – на 166 тонн і оксиду вуглецю – на 61183 тонни», – запевнив він. А на думку голови Державного комітету України з енергозбереження Ігоря Михайленка, реалізація проекту дасть можливість не лише економити енергію, а й зменшить імпорт газу приблизно на 40 млн. кубометрів, мазуту – на 8 тисяч тонн, тобто щорічно заощаджуватиметься приблизно 2,9 млн. доларів.