Розділили, та не порівну

Нова влада не втомлюється наголошувати на бездефіцитності та соціальній спрямованості нинішнього державного бюджету. Потішила вона підвищеними пенсіями літніх людей, інвалідів, солідними матеріальними виплатами (8 тисяч грн.!) для новонароджених, не забула й матерів-одиначок. Згідно із законом, останні мають отримувати на дитину грошову допомогу від держави 181 гривню – 50 відсотків прожиткового мінімуму. Начебто і не надто велика сума (якщо зважати на нинішні ціни, то й мізерна), та все ж для сімейного бюджету неабияка підмога. Жінки, звісно, чутливі натури – розчулилися до сліз. Та тієї державної втіхи вистачило далеко не всім. Ось що з цього приводу розповідає Тетяна Синельник, яка має дворічного сина:

– Досі мені щомісяця доплачували 35 гривень на дитину. Їх вистачало не більше, ніж на упаковку памперсів. Тому я дуже зраділа, коли довідалася, що держава допомагатиме мені ростити синочка – платитиме більше, ніж втричі. Але моя радість, як з’ясувалося, була передчасною.

Щонайперше, матері треба було надати в соцзабез довідку про доходи за останні півроку. Отримує вона зарплату наче й непогану – без податків виходить 750 гривень. Але якщо відрахувати з цієї суми плату за комунальні послуги, телефон і т.ін., то для споживчого кошика залишиться мізер. Та суть не в тому. У соцзабезі пані Тетяні пояснили, що, згідно із законом, її доходи не дають їй права отримувати 181 гривню. На таку грошову допомогу можуть розраховувати жінки, які ніде не працюють або не мають великих доходів.

– Знову вдалися до зрівнялівки, – справедливо обурюється вона. – виходить, що та жінка, яка крутиться як білка в колесі, працюючи на кількох роботах, аби забезпечити своє дитя хоч якимось мінімумом, не отримає державну допомогу. Бачте, у неї більші доходи, аніж у тієї матері-одиначки, яка не хоче ні працювати, ні навчатися, а спокійно сидить на шиї держави.

А ще питання в тому, чи насправді вона потратить соціальну виплату на їжу, дитячий одяг, іграшки. Є ж такі «матусі», які народжують і другу, і третю дитину, аби лиш скористатися державною опікою. Навіщо шукати роботу, коли «на шару» можна отримати субсидії, пільги на оплату за дитсадок, безплатні обіди у школі? Це переважно неблагополучні, малозабезпечені сім’ї. Якщо йти за логікою, то до цього спонукала їх сама ж держава. Парадокс та й годі!

Аби отримати статус малозабезпеченої сім’ї, на одну особу має бути не більше ніж 80-120 гривень. Важко уявити нормальну сім’ю, яка б могла б на такі гроші нагодувати, одягнути, взути, оздоровити дитину. Пані Тетяна не має пільг ні на квартплату, ні на оздоровчу путівку. Єдине, за що вдячна державі, так це за сім додаткових днів відпустки.

Ще один аспект проблеми: трапляється, що на грошову допомогу претендують навіть дуже забезпечені матері, маються на увазі ті, які отримують зарплату безпосередньо з кишені роботодавця чи в конверті. А в соцзабез подають, звісно, довідку про мізерні, а то й нульові доходи.

Можна зрозуміти працівників соцзабезів, яким доводиться вислуховувати подібні претензії.

– Ми діємо згідно із законом, – пояснила мені Олена Болонникова, провідний спеціаліст соцзабезу. – Дуже співчуваю тим матерям, яких держава незаслужено обділила, та, на жаль, ми не вправі їм чимось зарадити.

Певна річ, апелювати треба до тих, хто приймав і підписував закон.