Аби кожен пишався нею
Нашій Конституції – дев’ять років. Але ми вже звикли чути нарікання, що, мовляв, її норми порушуються чи не щодня. Як з боку чиновництва, так і на рівні найвищої влади. Хіба може за таких умов панувати повага до Основного Закону в суспільстві загалом? Чи можемо ми пишатися цим одним із найважливіших символів держави? Півроку, як Україна змінила гаранта Конституції. А що ще варто змінити в самій Конституції, у суспільстві, у владі, щоб конституційних норм дотримувалися всі, щоб люди справді відчували захист Основного Закону?
На ці запитання «Вечірка» шукала відповіді в кулуарах вищого законодавчого органу, де дев’ять років тому народилася наша Конституція.
Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ, Народна партія: «Якщо зробити порівняльний аналіз нашої Конституції з конституціями багатьох інших країн, то вона є прогресивною, правильною. Поправки до Основного Закону навіть у «старих» країнах є звичайним явищем. Чи все, що є в нашій Конституції реалізоване? Це риторичне запитання. Достатньо вийти на вулицю і подивитися, як виконуються права і свободи громадян. У Конституції виписано, що ціла низка її норм повинна функціонувати після ухвалення відповідних законів. Дев’ять років минуло, а Закону про Президента України немає, Закон про Кабмін не ухвалено. Тому в країні не один уряд, а фактично кілька владних інституцій впливає на виконавчу владу. У Конституції є та «священна корова», яку не можна чіпати, це – засадничі речі, що визначають державний устрій, демократичний режим. Але є й положення, що їх, як вважають понад 400 депутатів, треба удосконалити – щодо взаємодії між гілками влади. Гадаю, що будь-які маніпуляції навколо конституційної реформи можуть породити ще більшу конфліктогенність у суспільстві. Звісно, колишня влада бажала використати конституційну реформу для свого збереження. Але не екстрапулюватимемо це на сам демократичний зміст запропонованих змін.
Щодо законопроекту 3207-1, тобто конституційних змін стосовно місцевого самоврядування, то в мене складається враження, що нині у Верховній Раді, за великим рахунком, ніхто не зацікавлений, щоб вони були внесені. А ці зміни саме і стосуються більшості населення.
Аби зрозуміти, що Основний Закон в Україні в повному обсязі не діє, достатньо відкрити Конституцію і почитати окремі статті – щодо безплатної охорони здоров’я, освіти, забезпечення місцем роботи тощо. Але це не означає, що ця Конституція ніякої ролі не відіграла, що є недолугою. А вона сформувала, якщо хочете, основні засади нашої держави. Але демократизація суспільства повинна починатися з верхівки. Хто проти цього, то хай не називає себе демократом».
Василь ГАВРИЛЮК, позафракційний: «Я, відвідавши Вашингтон, був вражений любов’ю американців до своєї країни, прапора, Конституції. Вони, можна сказати, моляться на державну символіку. Нам же ще не вистачає патріотизму. Конституція України – досконалий документ, та нема належної поваги до нього, до проголошених прав і свобод. Наприклад, право обирати і бути обраним. Віднині й воно буде порушене із запровадженням пропорційної системи виборів. Бо людина вже самостійно не може висунути себе в кандидати, це дозволено лише партіям. Гадаю, що треба законами вдосконалити розділ Конституції про права і свободи громадянина, чітко визначити, як вони повинні працювати, виконуватись. Щоб День Конституції був святом не тільки для влади, а для всіх людей, всенародним. Лише держава вільних людей, захищених Конституцією, може бути дійсно незалежною».
Микола ГапоЧка, Блок Юлії Тимошенко: «Головним завданням святкування Дня Конституції якраз і є виховання поваги до держави і її закону, державного устрою. Конституція – той документ, що потребує постійного вдосконалення. Бо вона відображає історію держави і суспільства в міру їх розвитку. Приклад попередніх років уже показав, які конституційні норми не спрацювали, що заважало суспільству, економіці рухатися вперед. Конституцію треба коригувати, зокрема доповнювати, деталізувати її статті іншими законами. Що й робить нині парламент. Потрібно, аби при будь-якій владі, за будь-якої політичної ситуації вітчизняне законодавство діяло, Конституція виконувалася. І щоб усі насамперед були відповідальні перед цим найважливішим документом держави.
Нині готується депутатське подання до Конституційного Суду з приводу, мовляв, порушення процедури при ухваленні змін до Конституції. Вважаю, що Конституційний Суд не може визначати парламентові процедуру, вказувати, як голосувати. Адже й він сам утворений законом, що його ухвалила Верховна Рада, тобто він не може ставати над законодавчим органом держави.
Наступні зміни Конституції щодо реформи органів місцевого самоврядування вже напрацьовано у відповідному законопроекті. Гадаю, що його мають ухвалити вже восени. Якщо передвиборна боротьба не внесе свої якісь корективи».
Віталій Хамутинник, Регіони України: «Не треба нарікати на Конституцію, а звикнути жити за нею, виконувати її. Треба лише зачекати і все стане на свої місця: суспільство має визріти до того інтелектуального, морального рівня, коли Конституцію поважатимуть як дійсно Основний Закон держави. Іншого рецепту немає».
Георгій КрюЧков, КПУ: «Наша Конституція не гірша, ніж в інших країнах. Але там конституційні норми давно вже діють. Ми ж за дев’ять років не навчилися жити за Основним Законом. Трагедія в тому, що наша Конституція сформувала таку систему організації влади, яка відкрила шлях до авторитаризму, до наруги над конституційними засадами. Це, на жаль, стало нормою розвитку політичної системи. Тому й постало питання про внесення до Конституції змін, бо вже всім зрозуміло, що модель президентсько-парламентської республіки для України не підходить. Якби у нас були розумні поводирі, як де Голь, Рузвельт, Маргарет Тетчер, воно б було добре. На жаль, наші керівники виявились не такими.
Що робити? Найперше – забезпечити набуття чинності проголосованих уже змін до Конституції. Оскільки зараз провладні сили роблять спроби торпедувати цей процес. Боротьба триває. Мене обурює все це. Бо нинішня влада прийшла під гаслами ліквідації тоталітаризму, недопущення привласнення влади, порушення законів тощо. Натомість ця влада брутально порушує Конституцію щокроку. Президент не виконує своїх функцій. Приміром, хоча б ця проблема з міністрами-сумісниками. Президент повинен негайно втрутитись і звільнити двох-трьох, показати, що він – гарант Конституції. Тому в мене дуже песимістичний погляд на подальший розвиток подій».