Папороть розквітла в музиці

Цьогорічний IX хор-фест «Золотоверхий Київ» уже традиційно подарував нам такі хвилини, які не закінчуються із закриттям чотириденного фестивалю. Прозвучало сім «живих» концертів. Це традиційно був фестиваль двох українських авторів, цього разу класика Миколи Леонтовича й нашої сучасниці Ганни Гаврилець. На хор-фесті представили українську духовну музику і в нотному варіанті та в запису на дисках. А це значить, що хорові шедеври йдуть у люди для свого активного відродження й життя.

На базі Академічного камерного хору «Київ» ще сім років тому за сприяння Віктора Ющенка створили комп’ютерно-монтажну систему для набору нот і заснували «Бібліотеку хору «Київ».

Під час фестивалю представили її каталог, де вже 185 творів давньої музики – доби українського середньовіччя, бароко, класицизму, романтизму і сучасної, що раніше не виконувалася в Україні. Це – музика Дилецького, Березовського, Веделя, Яциневича, Стеценка, Кошиця, Дичко, Скорика…

Хор «Київ» активно здійснює і «звукові публікації» шедеврів української музики, записуючи її на компакт-диски. Одна з останніх таких робіт – «Євген Станкович. Хорові твори» – нотна збірка і компакт-диски – «Літургія святого Іоанна Златоустого» та «Хорові твори». «Нотна збірка – перша спроба представити видатного українського композитора Євгена Станковича не тільки як могутнього симфоніста, а й блискучого майстра хорового письма. До неї увійшли всі написані до сьогодні його хорові твори а cappella», – розповідає директор і художній керівник хор-фесту «Золотоверхий Київ» Микола Гобдич, за загальною редакцією і упорядкуванням якого вийшла збірка.

Автор ґрунтовної передмови – кандидат мистецтвознавства Юрій Чекан. Додамо: видання здійснене за підтримки Головного управління культури Київської міськдержадміністрації.

У збірці й на компакт-дисках – «Літургія», три псалми, «Світська музика» («Симфонія-диптих» на тексти «Слова о полку Ігоревім» у віршованому перекладі Т.Шевченка) та «Фольклорна музика» (фольк-опера»Купало», також «Танок», обробка історичної пісні «За Кубань іду», колядки «Бог Предвічний», щедрівки «Щедрівка» та «Ой, по городу все маки цвітуть»). Окремі твори – обробки колядки «Бог Предвічний» і «Щедрівка» – присвячені хору «Київ». Сам Станкович зізнається, що «Щедрівку» дуже складно зробив, зважаючи на майстерність хору Гобдича.

За два тижні – прадавнє українське свято Івана Купала. Тож на часі й фольк-опера «Купало». Вона має свою історію, розповідає Юрій Чекан. У 1979 році Станкович готував прем’єру фольк-опери «Цвіт папороті». Після генеральної репетиції прем’єру відставили, бо «мистецтвознавці в цивільному» побачили там прояви націоналізму. Відтоді один з найкращих оперних творів повністю не виконувався.

І ось презент: Микола Гобдич зробив перекладання другої дії опери «Купайло» для мішаного хору (лібрето О.Стельмашенка, партію ударних аранжував Г.Черненко). Може, це крок, щоб «Цвіт папороті» все ж і сповна прозвучав зі сцени?

Ввімкнімо диск і послухаймо разом: «Людські купала», «Русалчині купала», «Відьомські купала», «Заключні купала». «Стороною дощик іде… А ми віночки сплетемо, сплетемо... Зеленую руту, жовтий цвіт…» – співає молодь. Розважається. Грає скрипка… Легенда про квітку папороті – квітку щастя, як і весь обряд купальської ночі, має прадавню історію. Із тих глибин плинуть до нас пісні, мелодії – повновода живиця з тисячолітнього кореня нашого родоводу.