Проект як камінь спотикання

Майже 330 гектарів землі буде вилучено у регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» для добудови Ташлицької гідроакумулюючої електростанції. Рішення про це ухвалила Миколаївська обласна рада.

– Фактично це означає затоплення унікального природного парку заради лобістського проекту, що застарів технологічно і морально, – коментує ситуацію голова Партії зелених України (ПЗУ) Віталій Кононов.

Екологічні та соціальні наслідки реалізації цього проекту будуть катастрофічними.

– Підвищення рівня води спричинить знищення понад 20 видів рослин, близько 50 видів комах і 46 видів хребетних, занесених до Червоної книги України та природоохоронних реєстрів Європи, – каже голова політради ПЗУ Сергій Курикін. – Під водою опиниться 98 історичних та археологічних пам’яток, що є світовою культурною спадщиною. Також загроза забруднення Південного Бугу «важкою» водою. Адже у разі збільшення рівня води в Олександрійському водосховищі частина радіонуклідів з озера-охолоджувача Південноукраїнської АЕС потраплятиме до цієї річки. На наше переконання, реалізація проекту не що інше, як намагання дискредитувати прагнення України стати сучасною європейською державою.

Не радіють екологи і розширенню парку «Гранітно-степове Побужжя» майже на 1,5 тисячі гектарів.

– Ми маємо справу з цілісною екосистемою, – каже голова секретаріату ПЗУ Дмитро Третьяков, – і вже порушений баланс такий крок не відновить. Це все одно що відрізати частину образу Джоконди зі всесвітньо відомої картини Леонардо да Вінчі й компенсувати це фарбами та шматком тканини.

На думку членів партії зелених, розбудова енергосистеми в державі ведеться нераціонально – передусім необхідно попіклуватися про економічне стимулювання енерго- та ресурсозбереження.

– Нині ми маємо надлишок виробленої електроенергії, – запевняє Віталій Кононов. – Після початку експлуатації двох добудованих атомних енергоблоків наші енергетики шукають нові ринки збуту.

Звісно, у НАЕК «Енергоатом» іншої думки про проект. Там запевняють, що ставляться до екологічних наслідків експлуатації Ташлицької ГАЕС, враховуючи не лише економічні інтереси.

– Мене ці проблеми турбують не лише як фахівця, а й громадянина, – запевняє директор із капітального будівництва НАЕК «Енергоатом» Олександр Біліченко. – Тому до проекту ми ставилися прискіпливо – кілька разів удосконалювали, чотири рази відправляли на експертизу в 52 різні організації і установи. Всі збитки навколишньому середовищу мінімізовані. Неправдиві дані й про єдину гідросистему водосховища зі ставком-охолоджувачем Південноукраїнської АЕС. Про введення в дію другої черги Ташлицької ГАЕС нині не йдеться – це, можливо, буде зроблено після додаткових експертиз. Лише тоді рівень води в Олександрійському водосховищі сягне позначки 15 метрів. Зараз ідеться про початок роботи двох установок, яких буде здано в експлуатацію до кінця року. На мою думку, ґвалт навколо цієї проблеми – штучний. Можливо, дехто намагається заробити додаткові рейтингові бали перед виборами. Інакше, чому ця проблема постала саме зараз, адже будівництво велося не один рік. Тепер консервація на 98 відсотків готового до роботи комплексу коштуватиме майже стільки, скільки вкладено в його будівництво.