Так судилося: стільки років жила в одному місті з цією вродливою геніальною жінкою, а не трапилась нагода взяти в неї інтерв’ю або й просто десь випадково зустрітися віч-на-віч (бачила її іноді на телеекрані, фото – на шпальтах газет і сторінках журналів). Але ще зі студентських літ згадую про Тетяну Яблонську щоразу, коли погляд ловить у лісі, сквері галявину чи й просто місцинку трави в затінку дерев, освітлену промінням. Із прозорим живим покривалом на траві, яке так вразило мене на одній із...