Влада колискову не заспіває
Проблема дитячої безпритульності загострилася через недосконалість усіх гілок влади: законодавчої, виконавчої та судової. Суспільство вражене важкою хворобою в прямому і переносному значенні, позаяк на дітей, які опинилися на вулиці, чатує багато всіляких хвороб, інфекцій, іноді навіть невиліковних. От і матимемо таке майбутнє.
Міністерство, очолюване Юрієм Павленком, взяло курс на створення будинків сімейного типу замість шкіл-інтернатів. З фінансового боку це вигідно, оскільки на утримання однієї дитини у школі-інтернаті держава щороку виділяє 10 тисяч гривень, а у сімейному будинку – 3 тисячі. Але сімейних дитбудинків у нас поки що небагато – 136, у них виховуються півтори тисячі дітей. Тоді як у Великобританії 65 відсотків осиротілих хлопчиків та дівчаток мешкають саме у сімейних містечках.
Зараз – літо. Що ж чекає на знедолених, нікому не потрібних дітей? На їх відпочинок та оздоровлення цього року передбачено виділити з бюджету понад 195 мільйонів гривень. Проте мережа тих же оздоровчих закладів теж потребує реформування, бо значну їх частину приватизовано. Скажімо, в Ірпіні, під Києвом, із 43 дитячих таборів залишилося 6.
Депутата Богдана Губського непокоїть система вищої освіти дітей-сиріт. Синки і донечки олігархів навчаються в Кембріджі, Сорбонні, Оксфорді, а випускники інтернату (з-поміж них теж є талановиті) бояться навіть заїкнутися про навчання у вищих навчальних закладах. Парламентарій ратує за те, аби в державних вищих навчальних закладах і ПТУ було стовідсоткове безплатне навчання сиріт. Для цього треба всього два мільярди гривень.
Степан Гавриш зауважує, що варто відкрити кожному інтернатівцю рахунок у банку. Після повноліття юнак чи дівчина мали б з чим йти у життя, а поки їх проводжають за поріг інтернатів зі 100 гривнями у кишені.
Держава, стоїть на варті щасливого дитинства, та від того не вельми втішно. У дітей відібрали, і досі це роблять, гуртки, стадіони, палаци творчості.
– У Київському палаці дітей та юнацтва, співають, танцюють тисячі молодих талантів, – відзначив Юрій Кармазін. – А поруч нього вже висять оголошення про оренду, в палацу відбирають землю. У Білорусії в кожному обласному центрі збудували льодові стадіони. Вартість одного – 1,2 млн. у.о.
Згідно з останніми статистичними даними, за чотири місяці в Україні народилося 138 тисяч і померло 285 тисяч осіб. Дітей меншає, а безпритульність зростає. Першого червня, в Міжнародний день захисту дітей, у Кіровограді на смітнику знайшли новонароджене маля. Держава забезпечить йому щасливе дитинство: нагодує, одягне, взує, вивчить, чи, може, колисанку заспіває? Головуючий на парламентських читаннях Адам Мартинюк сказав, що вже треба оголошувати п’ятирічку боротьби з дитячою безпритульністю. Та якби ж то вона була не декларативною, як нинішні розмови у Верховній Раді. Промовці апелювали до урядовців, яких у ложі представляв аж один-єдиний міністр Юрій Павленко. А, згідно із заявою, мали бути і віце-прем’єр Микола Томенко, і міністри Роман Зварич, Оксана Білозір, Євген Червоненко, заступник міністра Борис Жебровський – список довгий. Тож важко повірити у те, що після нинішніх парламентських слухань в Україні подолають таке ганебне соціальне явище, як дитяча безпритульність. Одним словом, камінь із місця не зрушити.