Крізь «помаранчевий» фільтр

Пригоди долара, держбюджету і бензину негативно вплинули на рейтинги Президента і Кабміну, однак до масового невдоволення поки що не призвели. Можливо, через те, що більшість українців дивиться на соціально-економічні проблеми через «помаранчевий» фільтр. Чи це надовго, прогнозують політологи – члени Українського клубу.

Соцопитування центру імені Разумкова свідчать, що главам держави і уряду зараз довіряють 61 і 58 відсотків відповідно. Це трохи менше, ніж у травні. Експерт центру Юрій Якименко пояснює, що минулого місяця люди ще не відійшли від емоцій поваги до переможців. Найближчим часом падіння рейтингів перших осіб держави він не передбачає. До Помаранчевої революції тодішньому Президентові довіряли 14-18 відсотків, а екс-прем’єрові – 20 відсотків населення. Не змінюються показники довіри до місцевої влади – близько 35 відсотків.

Попри те, що дискусія довкола люстрації зійшла нанівець, її досі прагнуть дві третини населення. Політолог Володимир Дубровський упевнений, що її не буде і не могло бути, оскільки ніким було б замінити люстрованих. «Проблема в тому, що в нас немає принципово нової еліти. У владі опинилися ті самі люди, тільки трохи кращі», – вважає Володимир Дубровський. Його колега Андрій Єрмолаєв додав: усе, що нині відбувається, – це тільки модернізація нових орієнтирів. Влада оперує поняттями «ефективніше», «прозоріше», але новизна державної політики залишається тільки в проектах. Україна відмовилася від сировинної моделі економічного розвитку, але нічого кращого поки не запропонувала.

Андрій Єрмолаєв дійшов висновку, що Віктор Ющенко провадить націонал-ліберальний курс, а Юлія Тимошенко рухає Україну в бік державного капіталізму. Побутує думка, що останнє може призвести до авторитарного режиму на кшталт російського чи китайського. Але якщо там є надресурси нафти, газу, алмазів і людей, то для нас державна власність у рамках ринку – навряд чи найкраща ідея. Щодо Верховної Ради Андрій Єрмолаєв зазначив, що поки в ній немає не те що більшості, а навіть чітких союзів. Він передбачає, що нові парламентарії домовляться за базовими інтересами після виборів 2006 року, і тоді ми зможемо побачити цілісне обличчя нової влади.

Міжнародний центр перспективних досліджень погоджується, що до парламентських виборів кризи влади чекати не варто. Експерт Ірина Павленко пояснює це тим, що державним керманичам зараз вигідно не сваритися, аби взяти якомога більший відсоток на іміджі Віктора Ющенка. Політолог Володимир Фесенко вважає, що коли розкол у владі й відбудеться, то через внутрішні інтриги, а не з раціональних міркувань. Каменем спотикання, на його думку, є неоднозначна фігура прем’єрки, яка, можливо, навмисне створює кризові приводи. При цьому більшість населення не аналізує її діяльності, а зачаровано вірить. Це, зрозуміло, викликає заздрість. Володимир Фесенко розповів, що в багатьох країнах любов до президента компенсується негативним ставленням до глави уряду і навпаки. В Україні ж склалася нетипова ситуація, коли перші особи держави в тандемі. На думку політолога, довго так тривати не може.

Особливість України ще й у тому, що довіряють не державним інститутам, а їхнім керівникам. На думку Максима Стріхи з Інституту відкритої політики, вони цим успішно користуються, часто нехтуючи законодавчими процедурами. Його колега з корпорації «Гардарик» Костянтин Матвієнко запевнив, що довго так не триватиме: громадяни вже зуби з’їли на політтехнологіях та й ЗМІ почали адекватно реагувати на неоковирні дії нової влади. Політолог навів приклад виборів мера міста Тростянця Сумської області, що відбулися 31 травня. Попри те, що обласна держадміністрація кістьми лягала, аби допомогти кандидатові від «Народного союзу «Наша Україна», переміг соціаліст.

Серед недоліків нової влади, які можуть підняти проти неї народ, називають абстрагування від інтересів населення. «За інформацією надійних джерел, уряд не веде моніторингу по галузях, – зазначив Володимир Фесенко. – Після того як почався скандал із ревальвацією гривні, голова Нацбанку зізнався, що навіть не уявляв негативної реакції. Виявляється, НБУ не прорахував, що в більшості населення заощадження в доларах». Оптимісти запевняють: криза нашому суспільству вже не загрожує, оскільки воно навчилося критично мислити. А незадоволення владою йде їй тільки на користь. Як у приказці: коли прокинувся і в тебе нічого не болить, значить, ти помер.