Якою хартією захиститися українцеві?
Протягом року як журналістці та й просто як пасажирці не раз доводиться користуватися послугами Укрзалізниці. І щоразу хоч-не-хоч виникають претензії щодо музичного продукту, який транслюється у потягах. Чого я, як представниця титульної нації, маю зазнавати ментального насильства, слухаючи недолугу «попсу» «розливу» північної сусідки? І яка різниця, чи це є продукція на касетах чи транслюється через переважно російськомовні FМ-станції? Коли того насильства не відчувають інші пасажири, то я заздрю їхнім нервам. А я від тих «пісень» потім цілу ніч не сплю і не можу належно виконати редакційне завдання. Отож, врешті не витримала (хоч як є, ЗМІ – четверта влада!) і якось зробила відповідний запис у книзі скарг. На що – мовчок. Аж тільки тоді, як написала відповідного листа до Укрзалізниці (копія – Міністерству транспорту та зв’язку), до мене озвалися. Виявляється, з приводу моєї скарги було проведено ціле розлідування. Втім, відповідь мене все одно не влаштовувала. Намагаюся бути послідовною: знову написала листа на адресу улюбленої Укрзалізниці (тепер копія – на ім’я віце-прем’єра з гуманітарних питань М.В. Томенка) і надіслала його 08.04. ц. р. Відповідь надійшла більш як через місяць. Подаю її дослівно:
«Редакція газети «Вечірній Київ» Оглядачу газети Таран Л.
Щодо неприпустимості трансляції «Русского радио» у потягах Укрзалізниці Шановна пані Людмило!
Ваш лист від 08.04.2005 року №133 на ім’я віце-прем’єр- міністра України із гуманітарних питань Томенка М.В. щодо неприпустимості трансляції «Русского радио» чи інших FМ-станцій, які ведуть мовлення недержавною мовою у пасажирських потягах Укрзалізниці, розглянутий за дорученням Кабінету Міністрів України.
Повідомляємо, що частиною першою статті 10 Конституції України зазначено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Квінтесенція зазначеної правової норми полягає в тому, що українська мова є національною офіційною і робочою мовою саме держави (її органів), а не громадянського суспільства чи приватних юридичних та фізичних осіб. Тому застосування української мови є обов’язковим виключно для сфери державної діяльності, особливо у частині, що стосується мови офіційних актів та державної документації.
Відповідно до частини третьої статті 10 Конституції України в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Частиною четвертою цієї ж статті встановлено, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Крім того, «Європейською хартією регіональних мов або мов меншин» та Законом України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» від 15.05.2003 року за №802-IУ підкреслено важливість міжкультурного діалогу та охорону і розвиток регіональних мов або мов меншин.
Згідно статті 7 «Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», сторони будують свою політику, законодавство та практику на цілях і принципах сприяння використанню регіональних мов або мов меншин, в усній та письмовій формі, у суспільному та приватному житті або заохочення такого використання.
Згідно статті 13 «Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», сторони зобов’язуються в межах всієї країни заборонити застосування у внутрішніх правилах компаній і приватних документах будь-яких положень, що виключають або обмежують використання регіональних мов або меншин, принаймні між особами, що вживають одну і ту ж мову. Запобігати практиці, спрямованій на відмову від використання регіональних мов або мов меншин в економічній або соціальній діяльності.
Таким чином, трансляція у пасажирських потягах FМ- станцій недержавною мовою не тільки не суперечить чинному законодавству України, але й ратифікованим Європейськими нормативними актами на кшталт «Європейська хартія регіональних мов або мов меншин», за умови дотримання законодавства з авторського права та суміжних прав.
Одночасно слід звернути увагу на норму частини другої статті 10 Конституції України, згідно якої держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
При цьому, приписи щодо обов’язковості спілкування українською мовою в інших (не публічних) сферах суспільного життя не можуть встановлюватись ані Конституційним Судом України, ані законом, оскільки це суперечитиме в першу чергу як частині другій, так і частині третій тієї ж статті 10 Конституції України.
Стосовно трансляції FМ- радіостанції «Русского радио-Украина», повідомляємо, що ефірне мовлення на даному РМ каналі ведеться як російською, так і українською мовами.
Сфера мовних відносин у суспільстві носить природно-правовий характер, потребує толерантності, гнучкості, шанобливості та коректності у праворозумінні.
З повагою Заступник Міністра – генеральний директор Укрзалізниці З.С. АФТАНАЗІВ»
Відповідь знову мене категорично не влаштовує: виявляється, мої права людини, що є представницею титульної нації, не захищені врешті-решт навіть Конституцією! За коментарем звернулася до со-ціолінгвіста, кандидата філологічних наук, доцента, завідувачки кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія» Лариси Масенко.
– Ця відповідь на ваш лист – не просто відписка. Вона ще раз і ще раз нагадує: щодень ми зазнаємо ментального насильства через, зокрема, увімкнені FМ-станції у супермаркетах, маршрутних таксі тощо. Тобто чомусь у транспортних і торговельних закладах саме через ці станції нам створюють майже виключно російськомовне середовище: наче нам мало й того, в якому повсякчас перебуваємо.
Те, що відповів на вашу скаргу заступник міністра транспорту, генеральний директор Укрзалізниці З.С. Афтаназів, покликаючись на «Європейську хартію регіональних мов або мов меншин», у цьому разі є саме той випадок, про які я неодноразово писала. Тобто це неймовірне блюзнірство – використовувати такий документ фактично для захисту російської мови. Поясню, в чім полягає блюзнірство.
Ця «Хартія...» прийнята в Європі не так давно. І прийнята вона переважно для захисту тих мов, яким загрожує загибель, зникнення, оскільки кожна державна мова на своїй території поширюється і поглинає мови меншин. Так було у Франції, Іспанії, де Франко забороняв мови меншин навіть у приватному вживанні, так було у Великій Британії. Нині, коли відбувається гуманістично-ліберальний розвиток європейських держав, останні намагаються через закони захистити слабкого. До речі, далеко не всі європейські держави ратифікували «Хартію...» Кожна країна вибирає в документі саме ті пункти, які їй вигідні. Росія, зверніть увагу, не ратифікувала взагалі цього документа. Та саме в Росії упродовж ХХ століття загинуло, за підрахунками, сотні мов.
Верховна Рада України ратифікувала цей документ у найгіршому варіанті, який фактично захищає російську мову. Цілковите блюзнірство захищати мову асимілятора, яка віками поглинала і продовжує витісняти мову корінного народу, титульної нації. І коли агресивним групам не вдалося впровадити статус російської мови як другої державної, що сталося, наприклад, у Білорусі, відтак призвело фактично майже до знищення білоруської мови, то ці політичні сили вирішили використати названу «Європейську хартію...» Цей документ мав би передусім захистити гагаузьку, болгарську, грецьку та мови інших національних меншин на території України. Адже фактично під час радянського режиму вони не мали державного захисту, а носії цих мов русифікувалися. Впровадження «Європейської хартії...» передбачалося однозначно для того, аби в багатьох областях України зберегти панівні позиції російської мови. Тоді само собою відпаде потреба в мові українській. Відомо, дві державні мови – це нонсенс, оскільки мова титульної нації не може виконати функцію консолідації, державотворення.
Щодо FМ-станцій, то вони тримають нашу молодь у сфері впливу майже виключно російськомовної масової культури, наче в нас немає своєї.
Як соціолінгвіст можу сказати: коли відбувається конкуренція двох мов, то в майбутньому переможе та мова, яку більше використовують засоби масової інформації, в якої сильніші комунікативні потужності.
Підсумовуючи, наголошу: «Європейська хартія...», на яку покликається заступник міністра, генеральний директор Укрзалізниці, стосується лише компактного проживання нацменшин. А транспортні засоби, зокрема потяги Укзалізниці, не підпадають під дію цього документа. Рухомий склад підлягає прямій дії статті 10 Конституції України, в якій зазначено, що державною мовою в Україні є українська мова.
* * *
Отака історія. З продовженням? Надішлемо «ВК» з цим матеріалом для ознайомлення керівництву тієї-таки Укрзалізниці. Ще один примірник – на адресу віце-прем’єр-міністра України з гуманітарних питань М. В. Томенка. Мовчати, особливо після Помаранчевої революції, якось не випадає...