«Віче-інфіковані»
«Українець щось знайде, понюхає, покуштує, підкладе сусідові. Він усе перевіряє й пропускає через себе», – пояснювала особливості нашого менталітету Інна Богословська, лідер громадського об’єднання «Віча України», яка не так давно скликала велелюдне зібрання в Палаці спорту. То була вельми цікава й недешева акція, з концертом Бреговича та політичним душком. Ретельно прожувавши свої враження, можна здогадатися, хто спонсор «Віча» і чи «схаває» цю вигадку «піпл».
На останнє «Віче» до Києва, якщо вірити Інні Богословській, з’їхалося близько п’яти тисяч осіб з усієї держави. Група молодих людей зізналася, що основним стимулом вислухати презентацію «Плану розвитку країни» стала можливість погуляти Києвом і безплатно послухати балканського музиканта. Проте дехто стверджував, що їм ця інформація потрібна для роботи і для розширення світогляду. Одна кримчанка сказала, що досидить до закінчення, оскільки має до пані Богословської бізнесові пропозиції. Для сторонніх «Віче» подекуди асоціювалося зі зборами секти: у напівтемряві після барабанного бою «гуру» з мікрофона проповідували ідеалістичні постулати, а кілька навіжених бабусь тим, хто виходив подихати свіжим повітрям, читали лекції про національну свідомість. Сама ж організаторка дійства запевняла, що всі зусилля спрямовані на те, аби відродити традиції народного спілкування і обговорити «перший громадський план розвитку держави на 20 років за всю історію незалежної України».
Навіть якщо просвітлення мас – єдина мета «Віча України», то варто згадати, що маси все одно квитків на нього не купували. А оренда з оформленням приміщення, якісна поліграфія буклетів «Плану розвитку країни», поїздки регіонами з метою його обговорення, найм музикантів і транспортування тих же мас вимагають чималих капіталовкладень. Навряд чи для цього Інна Богословська свого часу складала в баночку зарплату народного депутата, голови Держкомпідприємництва та прибутки своєї консалтингової компанії. Навіть ініціаторам «Віча», бізнесмену Ігорю Дідковському і дипломату Олександру Чалому, після меценатства такого рівня, мабуть, довелося б затягнути пасок.
Інна Богословська стверджує, що «Віче України» – не партійний проект, а «План розвитку країни» – готувався два з половиною роки, без прив’язки до парламентських виборів. «Народний рух В’ячеслава Чорновола був силищею, поки був громадською організацією. Партії – це тільки один із інструментів впливу на державну політику. А ми досі вважаємо, що десь має бути гегемон, який керує будь-якою ініціативою», – аргументувала пані Богословська. Водночас вона не виключає, що в парламентській кампанії «Віче України» може підтримати певну політичну силу. Але лише за умови, що «План розвитку держави» ця партія візьме за свою програму.
Інна Богословська уже чотири роки очолює Конституційно-демократичну партію, але про її участь у виборах заяв поки що не було. Крім того, в інтерв’ю вінницькій газеті «Місто» три місяці тому, Богословська запевняла, що «вже перехворіла «політиканством». Водночас, на громадському об’єднанні далеко в політиці не заїдеш. Згадуючи й парламентські амбіції пані Інни чотири роки тому, коли вона була обличчям КОПа (Команди озимого покоління), можна припустити, що лідерка «Віча» на виборах із кимось блокуватиметься. Але з ким? Вона не приховує антипатії до Юлії Тимошенко, називаючи її Лазаренком у спідниці. Щодо Президента вона менш категорична, але заявляє, що закликала голосувати за нього лише тому, що він був меншим із двох бід. Союз цих політиків разом із Володимиром Литвином, на її думку, можливий тільки у випадку взаємного шантажу. Найчастіше простір для висловлення цієї думки Богословській надає газета «День», яку роздавали учасникам дійства в Палаці спорту. Водночас лідерка «Віча» стверджує, що теперішня опозиція нічим не краща за владу.
Політолог Володимир Фесенко передбачає, що Інна Богословська може піти на вибори самостійно. На прохання висловити власне ставлення до діяльності «Віча України», він розповів: «Цей проект симпатичний формою, креативний, орієнтований на інтелігенцію, представників малого та середнього бізнесу. Але населення ще не готове сприймати такі постмодерні технології. Я не вірю, що цей бренд два роки розкручувався і не стане партією чи блоком. Але поки що у «Віча» невиликі шанси». Політолог пояснює це тим, що соціальна ніша, яку обрала Богословська, уже зайнята і Народним союзом «Наша Україна», і «Батьківщиною», і меншими політичними структурами. Тому він радить Богословській чіткіше себе позиціонувати: посилити опозиційні нотки і залучитися підтримкою вужчих прошарків, як це робили «Жінки за майбутнє» чи «зелені».
«План розвитку країни» Володимир Фесенко вважає оригінальною ідеєю, але радше «політичною публіцистикою», ніж серйозним документом. Чуток про те, що цей проект фінансово підтримували колишній віце-прем’єр Віталій Гайдук і Віктор Пінчук, він не заперечує.