Раз на півстоліття
Зате з розмахом!
Англійський чемпіонат, як ніякий інший, консервативний. Це значною мірою стосується й визначення переможця: починаючи з 1996 року, в прем’єр-лізі панували виключно «Манчестер Юнайтед» і «Арсенал». І саме тому цьогорічний тріумф іншого колективу сприйнятий громадськістю неоднозначно. Можливо, дует основних фаворитів обернувся на тріо. А може, то просто щасливий збіг обставин.
Остання подробиця все-таки малоймовірна. Про який випадок вести мову, якщо перемога «Челсі» (на знімку) насправді беззаперечна, що засвідчили й основні турнірні показники, й близька до максимальної кількість індивідуальних призів, завойованих «синьою» столичною командою?.. «Челсі», з рекордними для прем’єр-ліги 95 пунктами, випередив аж на двадцять очок свого найближчого переслідувача і на сорок (!) – клуб, що фінішував сьомим. А лідери лондонського колективу – тренер Мориньйо, футболісти Террі та Лемпард – отримали спеціальні відзнаки як найкращі в окремих номінаціях за версіями дирекції прем’єр-ліги і асоціації футболістів. У чому секрет феноменального злету команди, яка лише вдруге в історії і рівно через півстоліття після найпершого тріумфу стала чемпіоном, однозначно сказати важко. Можна вважати запорукою успіху мільйони господаря клубу росіянина Абрамовича, і це буде правдою, хоча й частковою. Бо, приміром, величезні кошти, інвестовані в іспанський «Реал», не гарантували останньому бажаного «золота» в примері. Та й особливо «зірковими» нові придбання оновленого «Челсі» назвати навряд чи можна: Роббен, Карвалью, Чех, як і старожили Лемпард, Коул і Террі, набули зіркового статусу вже тут, на «Стемфорд Бридж». А Мориньйо, скажете ви, – і матимете слушність: якщо футболіст, як-от Террі, заявляє публічно, що готовий померти за свого наставника і на полі, і поза ним, то заслуга тренера воістину виняткова. Проте й Мориньйо, либонь, нічого не досяг би, якби не мав у своєму розпорядженні таких гравців, як Террі чи Лемпард. «Челсі» став найкращим, бо саме він був найкращим у минулому сезоні. До того ж – у всіх аспектах футболу та футбольного господарства. Не дивно, що «сині» програли тільки одного разу, зате в 25 матчах зберегли ворота «сухими» і пропустили загалом усього 15 (!) м’ячів. І все-таки класичним абсолютним чемпіоном «Челсі» не став: «Арсенал» і цього року виявився найрезультативнішим у прем’єр-лізі… З-поміж інших цікавинок виокремимо такі: «Евертон», утративши Руні та Гравесена, випередив земляків із «Ліверпуля» та вперше в історії пробився до Ліги чемпіонів УЄФА; «Манчестер Юнайтед» і «Арсенал», істотно відставши від чемпіона, змушені відтак вдатися до реконструкції складу; відкриттям року визнано тренера «Евертона» Девида Мойєса; «Челсі» – найкращий і вдома, і в гостях, а найгірші – «Вест Бромвич Альбіон» (удома) та «Норвич» (на виїзді); «Норвич» не виграв жодної гостьової зустрічі, а «Челсі» не програв жодної домашньої.