На сцені – діти!

Зйомки ювілейного, 300-го, випуску Всеукраїнської телевізійної конкурсної програми «Крок до зірок» завершилися тринадцятого червня. Мабуть, через «нещасливе число» з півгодини щось фонило й заїдало, хтось плутався в словах чи спотикався. І зовні спокійний генеральний продюсер програми  –  Михайло Поплавський – не витримував і пошепки (у павільйоні були діти!) погрожував тим, хто ганяє «муму», зіграти роль Герасима. Урешті-решт, усе запрацювало і на естраду полетіли зірочки – учасники чергового півфінального конкурсу.

Хтось точно підмітив – дітей переграти неможливо. Для них – життя як гра, і гра як життя. А якщо ще й обіцяють призи (головна нагорода – право виступити в дуеті зі справжньою зіркою української естради) – вони здатні зробити неможливе.

Телеглядачі ще побачать, який «Український  рок-н-рол» затіяли номінанти призу глядацьких симпатій – танцюристи колективу «Водограй» із Павлограда (на Дніпропетровщині) разом із найспівучішим ректором України. Після «Там-тарам» із Рафаелем Ахіджаняном (м. Кривий Ріг) Віктор Павлик сказав, що тепер він просто відпочиває. «Чорнобривці» заспівали «Галю» і запропонували «Трьом синам» із Кам’янця-Подільського об’єднатися для створення нового гурту «Акуна Матата, Україна». А коли й насправді «дівчина-весна» – Ілона Галицька (м.Миколаїв) виконала свою улюблену пісню, Наталя Бучинська ледь не заплакала... Ілона пообіцяла своїй старшій подрузі не зазнаватися і нікому не відмовляти в автографах...

За неповні шість років існування спільного проекту Київського національного університету культури і мистецтв, Міжнародного благодійного фонду «Обдаровані діти України» і Першого Національного телеканалу на сцені знімального майданчика побувало сім тисяч дітей практично з усіх регіонів України! Найспівучішими визнано зірочки із Миколаївської і Полтавської областей. А найкращі танцюристи живуть на Дніпропетровщині, Київщині та Донеччині. Більш як сто лауреатів «Кроку до зірок» стали неодноразовими переможцями престижних конкурсів у Канаді, Угорщині, Фінляндії, Німеччині. Вони на практиці довели теорему від Поплавського: «В Україні всі діти талановиті. А для того, щоб стати зіркою, – достатньо вміння і бажання». На нескінченні пропозиції-прохання Михайла Михайловича: «Люди, будьте меценатами!» завжди знаходяться здатні почути і підхопити приспів відомої дитячої пісеньки: «А в небі сонце світить. Які веселі діти... Крокують до зірок!»