Із союзу – в зону?

Днями ще один російський політик приїхав до Києва сватати Україну до ЄЕП і відмовляти від шлюбу з ЄС і СОТ. Депутат Держдуми, голова комітету зі сприяння зовнішньо-економічній діяльності Торгово-промислової палати Росії Сергій Глазьєв хотів, за його словами, донести передусім до Юлії Тимошенко, а також інших урядовців і лідерів парламентських фракцій «інформацію, що таке інтеграція в Євросоюз». Російський політик, екс-кандидат у президенти РФ, з’ясував, що українські політики й економісти «погано знають, чи свідомо дезінформують суспільство» про принади Європи.

«А керівництво держави, яке перемогло на виборах з ідеєю зміцнення національного суверенітету, не знає, що з ним робити й хоче віддати його Брюсселю», – розтлумачував Глазьєв журналістам. І сказав, що відповіді від Тимошенко, на жаль, поки що не почув.

Двожонство, за Глазьєвим, у зовнішній політиці неприпустиме. Держдумівець дорікає, що Росія, мовляв, пішла на поступки Україні в економічно-торговельній сфері, але Київ останніми місяцями на переговорах зі Світовою організацією торгівлі «почав різко здавати позиції по сімнадцятьох галузях економіки», які раніше відстоював спільно з Москвою. «Ми не можемо йти в СОТ на тих же умовах, що й Київ, тож після вступу туди України зон вільної торгівлі між нашими державами не буде, бо запровадять різні торговельні й митні режими», – пояснив Глазьєв. Росія від цього розлучення втратить дешевий український метал, цукор, іншу сільськогосподарську продукцію. Зазнають, на переконання Глазьєва, непоправних збитків і українські хіміки, металурги, аграрники, атомники, судно- й авіабудівники, космічна галузь. «Ці сфери тісно співпрацюють із російським ринком, разом ми конкуруємо з Європою і США», – каже Глазьєв.
Отож, за словами російського парламентарія, Україні вигідніше віддати частку свого суверенітету не Європі, а СНД і ЄЕП. Тоді, крім «братніх стосунків», мовляв, матиме митний союз із Росією, себто можливість отримувати енергоносії за внутрішніми російськими цінами. Без конфліктів, як наголосив депутат, із нафтотрейдерами. «Якщо ж вступите в ЄС, то купуватимете нафту й газ, як Німеччина», – попередив Глазьєв.

Якщо такі щедрі наші сусіди, то чому Олександр Лукашенко часто ображається на російських нафтотрейдерів й газовиків? Адже Білорусь, як ніхто інший, тулиться до Росії, а євроінтеграція її президентові й не сниться. Річ в іншому: бізнес не завжди підкоряється політиці. Частіше навпаки. А щодо всіляких зон – вільних і невільних, – то в одній ми вже були. Колишній Союз (не митний, звісно) теж називали вільним. Згадайте слова Гімну…