Олександр ОМЕЛЬЧЕНКО: «Кияни самі визначать долю міста»
Учора ми повідомили про прес-конференцію, яку в мерії провів Київський міський голова Олександр Омельченко. Він розповів про попередні підсумки соціально-економічного розвитку Києва за п’ять місяців та суспільно-політичну ситуацію в столиці України. Найцікавішими під час зустрічі голови з пресою були його відповіді на запитання журналістів. Наводимо деякі з них.
– Прокоментуйте, будь ласка, події у Шевченківській райдержадміністрації.
– Цього року, починаючи з лютого, спостерігається нестабільна ситуація в трьох районах Києва – Голосіївському, Шевченківському та частково Подільському. У Подільському тому, що в березні закінчився контракт із головою району Григорієм Романюком, і він подав заяву про звільнення. Вона була прийнята, розглянута, і на Подолі цивілізовано на сесії райради обрали нового голову.
У Голосіївському районі відбулося кілька сесій райради зі спробами звільнити чинного голову Тетяну Строкань. Тобто нема законних підстав міняти там керівника як представницької (голову райради), так і виконавчої (голову райдержадміністрації) влади. Зараз Тетяна Строкань у відпустці, до того ще й на лікарняному. Сесія, на якій обрано нового голову району, відбулася за її відсутності, тому неправомірна. Днями закінчиться відпустка в чинного голови, і ми повернемося до кадрового питання.
У Шевченківському районі ситуація схожа на голосіївську. 25-27 депутатів висловлюють недовіру голові Миколі Харитончуку, але обрати нового голову райради теж неспроможні. Адже згідно із законом, щоб звільнити голову райради, необхідно із 60 голосів районних депутатів набрати 40 плюс один. А щоб обрати нового, потрібно більш як половина голосів. Водночас народні депутати від Києва організували незаконні, протиконституційні дії в приміщенні Шевченківської райради. А Володимир Бондаренко вдався до відвертого хуліганства, завдавши тілесних ушкоджень депутату райради Андросюку. Зараз той перебуває на стаціонарному лікуванні, а народний депутат Бондаренко користується своєю недоторканністю.
Я майже два місяці тому, згідно з Конституцією та нормами законів про місцеве самоврядування і столицю України, матеріали по Голосіївському та Шевченківському районах направив до Кабінету Міністрів. Уряд розглядав їх кілька тижнів і направив до Секретаріату Президента. Очевидно, нема правових підстав для ухвалення кадрових рішень.
– Київрада ухвалила документ із рекомендаціями не проводити масових протестних акцій під будинком адміністрації. Ваше ставлення до цього?
– Гадаю, на тему пікетування ми могли би провести окрему прес-конференцію. На жаль, у нас немає закону про пікетування та демонстрації. Тож коли пікетники вдаються до встановлення наметів, що є малими архітектурними формами, удаваного голодування (достатньо на лоба білу стрічку пов’язати) і цілодобово лежать під моїми вікнами, попиваючи пиво, то це не пікетування, не голодування, а шантаж.
Прийнятий Київрадою документ не заборона, а заклик, порада вчитися жити у правовій державі, правовій столиці, користуватися правами громадян конституційно, говорити владі гірку правду, але не тими методами, які використовують у Шевченківському районі.
– Зараз гостро стоїть питання підвищення цін. Чи може столична влада втримати їх на нинішньому рівні принаймні на хліб і на транспорт?
– Коли торік різко підняли пенсії, зробили, як то кажуть, «зрівнялівку», нехтуючи законами ринку, то нічого іншого як стрибка цін не слід було й чекати. Всі економісти знали, що за цим послідує інфляція. Звісно, що ринок у відповідь відреагував підвищенням цін. Неадекватно, непропорційно. По-друге, ми знаємо, що енергоносії в усіх галузях народного господарства відіграють важливу роль, впливаючи на ціноутворення, собівартість. Але у Києві ми маємо деякий резерв фінансової стабілізації. Отож, ціни на борошно, крупи і хліб будуть стабільними до нового врожаю (до вересня). Ми також не бачимо підстав змінювати тарифи на послуги, зокрема на транспорт, щонайменше до осені. А далі все залежатиме від економічних, соціальних та фінансових показників роботи столичної громади.
– Чи підпадають голови районних держадміністрацій під дію закону про столицю?
– Згідно із законами про столицю та про місцеве самоврядування, Конституцією та рішенням Конституційного Суду про статус міського голови, ми працюємо і керуємо містом. Що стосується голів райрад та райдержадміністрацій, то в прикінцевих положеннях закону про столицю чітко виписано, що сесія райради обирає голову райради. А голова райради, як ніде більше в Україні, після його обрання сесією призначається Президентом України і головою виконавчого органу – райдержадміністрації. Враховуючи те, що таке запитання виникало неодноразово, народні депутати звернулися до Конституційного Суду з проханням розтлумачити Конституцію і закони щодо голів райрад та райдержадміністрацій у Києві. Суд працює над цим.
– Що буде з урочищем Гончари-Кожум’яки?
– Це інвестиційний проект, без залучення жодної гривні з районного чи міського бюджету. Земля там не може бути чиєюсь власністю, оскільки то охоронна, історична архітектурна зона. Ту землю можна тільки взяти в оренду. Незабаром ви переконаєтеся, що затверджений рішенням Київського міськвиконкому 16 років тому проект буде реалізовано, і в урочищі Гончари-Кожум’яки постане чудовий архітектурний ансамбль.
– Чи правда, що ви будете четвертим у списках «Народного Союзу «Наша Україна» на наступних виборах?
– По-різному можна відповісти. Перший тост піднімають за зустріч і знайомство. Другий – за батьків. Третій – за любов до жінок. Четвертий – за чоловіків. Але четвертий номер мені ніколи якось не імпонував. Мені подобаються непарні – один, три, п’ять, сім і так далі. Тому відповіді на ваше запитання сьогодні, на жаль, дати не можу.
– Які перспективи будівництва метрополітену?
– Двадцять мільйонів гривень на будівництво метрополітену від Либідської площі до Автовокзалу, від Автовокзалу до Амурської площі, від Амурської площі до Експоцентру і далі на Теремки передбачено в бюджеті. Цього року будемо збільшувати фінансування. Пускова програма так сформована, аби до 20 серпня завершити спорудження станції «Бориспільська» та електродепо «Харківське». Ресурси сконцентрували на пускових об’єктах. А коли з ними впораємося, підемо в напрямку Теремків. Роботи тут ведуться за графіком. Це головний напрямок на найближчі 3-4 роки. Від станції метрополітену «Либідська» в бік Одеської площі буде чотири нових станції.
– Багато приватних перевізників підвищили вартість проїзду в маршрутках, посилаючись на розпорядження КМДА.
– Це саме той випадок, коли приватники мають право самі регулювати тарифи. Але треба віддати їм належне: вони витримали і квітень, і травень, і півчервня. А ви знаєте, що автобуси (маршрутних у Києві понад три тисячі) заправляються бензином, ціни на який виросли неймовірно. Тому наше Головне управління цінової політики зробило все можливе, щоб найменше зачепити інтереси киян. Маршрути розподілили за відстанню до 5, 7,5, 10, 15, 20 і понад 25 кілометрів. Тарифи на них будуть не менш як 0,75 і не більш ніж 2 гривні.
– Стихійна торгівля в метрополітені, не лише у переходах, а й на станціях, заважає пасажирам. Ще й у вагонах торгують, просять, співають. Коли це закінчиться? Чи не відмовилася влада від намірів до 30 червня обмежити торгівлю в метро?
– На жаль, так сталося, що поняття підприємництва, малого і середнього бізнесу зводиться в сфері торгівлі до операції «купи-продай». Ми прихильники того, щоб бізнес розвивався в напрямі виробництва, надання якісних побутових послуг і цивілізованої торгівлі. Владу давно не задовольняє нинішній стан, але різких кроків вона не робила. Ми продовжували терміни відстрочки заборони до 1 січня, 1 березня, 1 квітня, а потім до 30 червня. Це останній термін і останнє рішення влади. Підприємці підписали про це протокол із владою. У ньому сказано, що до 30 червня їм буде запропоновано не гірші місця та умови для торгівлі. Я сподіваюся, що обидві сторони та керівництво метрополітену в червні виконають ці умови. Повинен сказати, що керівництво метрополітену тривалий час заохочувало такий торговий безлад, Микола Шавловський півтора року списував гріхи на свого попередника. Гадаю, що 30 червня це закінчиться.
– Як ви ставитеся до будівництва висотки на Хрещатику, 5-а?
– Дуже складно відбувався конкурс на забудову за цією адресою. Спочатку було оголошено державний конкурс, який не дав результатів. Потім – міжнародний конкурс, в якому брати участь мали право всі архітектори без винятку. Крім українських архітекторів, представили свої пропозиції поляки, французи, англійці. Усі 12 пропозицій цікаві, оригінальні, але з них лише один – наш, архітекторів «Київпроекту» – передбачає висотність від 7 до 9 поверхів. Всі інші представили найменше 32, найбільше 45 поверхів. Це свідчить про те, що земля тут дуже дорога, це місце дуже престижне, тож, на жаль, часто фінансовий, бізнесовий інтерес домінує. Гадаю, щодо цього проекту ще довго дебатуватимуть, доки знайдеться справедливе рішення. Моє бачення таке: зовсім нічого там не будувати. І таким чином об’єднати майдан із Європейською площею.
– Нещодавно ваш заступник Володимир Яловий зробив заяву, що вважає себе найбільш підготовленим кандидатом на посаду мера.
– І Володимир Яловий, і Михайло Поживанов, і Іван Салій, і Володимир Бондаренко, ще багато хто мають право робити заяви, брати участь у виборах – це нормальне явище. Тому нікого не повинні дивувати такі заяви. Кандидатів багато, а місце – одне. Тож кожен кандидат своєю програмою повинен схилити до себе виборців, переконати їх і перемогти. Кияни самі вирішать свою долю і долю свого міста.