Палиця в колеса виноробів
Ми вже звикли до того, що, купуючи пляшку вина, горілки чи коньяку, бачимо на ній не лише етикетку, а й акцизну марку. Її ввели, щоб контролювати ринок цього товару. Одначе Кабміну цього виявилося замало, і своєю постановою він запроваджує обов’язкове маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів контрольно-обліковими марками. Уже підготовлено низку документів, які сприятимуть упровадженню системи державного контролю за цими товарами. Проте не всі сприйняли таке нововведення. Директор асоціації «Виноградарі і винороби України» Вячеслав Пономарьов аргументовано доводить, що держава й так достатньо надійно контролює український ринок вина. Він та його колеги не можуть збагнути, навіщо запроваджувати з 1 вересня контрольно-облікову марку, введення якої коштуватиме 1,5 мільярда гривень.
Постанова Кабміну передбачає, аби на контрольно-обліковій марці крім назви підприємства виробника товару вказувалися регіон продажу його та координати першого покупця, що взагалі складно передбачити заздалегідь. Отож цей папірець є не чим іншим, як палицею в колеса виноробів.
Крім того, що з’являться незручності в реалізації продукції, зросте її собівартість. Нова марка коштуватиме 23 копійки, начебто й недорого, але ж її треба ще наклеїти. Виробникам необхідно придбати спеціальне устаткування, щоб наносити цей копійчаний папірець на пляшку. А отже, потрібні й фахівці для виконання цієї операції. Якщо вдатися до арифметичних дій, то неважко підрахувати, наскільки подорожчає продукція. У підсумку отой маленький папірець ляже на плечі пересічного споживача.
Вячеслав Пономарьов припускає, що за розпорядженням Кабміну стоять певні сили, зацікавлені в появі контрольно-облікової марки. За даними Державної податкової адміністрації України, упродовж 2004 року було придбано 6,5 млрд. акцизних марок, тому неважко уявити, яку суму можна було б отримати від реалізації контрольно-облікових. Ті, хто виготовлятимуть такі наклейки, матимуть колосальні прибутки.
Аналогічну систему державного контролю за ринком вина свого часу було впроваджено в Росії. Згодом її відмінили, бо унеможливлює оборот алкоголю. То чи варто нам наступати на такі самі граблі?