Втрачаємо там, де можна заощаджувати

Щодо енерговитрат на одиницю продукції Україна нині має один з найгірших показників не лише в Європі, а й у всьому світі. Зберегти енергію, а водночас і кошти, – одне із основних завдань і політиків, і науковців. Осередком же розробки інноваційних технологій був і залишається Київ.

Заохочення осучаснення

Питання модернізації старої та створення нової технологічної галузі виникло ще після розпаду Радянського Союзу. Однак і досі його не вирішено: чи то коштів бракує у влади, чи то бажання, чи ще чогось. От і маємо: стара «непрацездатна» техніка стала причиною того, що нині українські ринки завалені недорогою імпортною продукцією. Щодо зовнішньоекономічної діяльності Києва, то президент Київської міської організації роботодавців Іван Голодівський зауважив: «Торік на митну територію столиці завезли на 2 мільярди доларів більше продукції, ніж експортували! Однієї пластмаси тільки на 270 мільйонів!» За його словами, нині в місті з понад шести тисяч підприємств різних форм власності лише 40 відсотків певною мірою працюють за новими технологіями. «І це тоді, коли в західних країнах – 60-70, а то й більше відсотків» – наголосив пан Голодівський. Але він запевнив, що столичний прогрес не стоїть на місці, а київська влада цьогоріч надала 57 млн. грн. на пільгове кредитування підприємств, які йдуть інноваційним шляхом.

Заміна вигідніша, ніж модернізація

Однією з найуспішніших у створенні «енергоощадливих» проектів стала Національна академія наук України. Директор Інституту технічної теплофізики НАНУ Анатолій Долинський розповів «Вечірці», що основні розробки її науковців нині спрямовані саме на енергозбереження: «Вчені підрахували потенціал світу і визначили, що енергозбереження за своєю ємністю дорівнює кількості природного газу і ядерної енергії разом узятих!» Щодо нашої держави, то тут енергозбереження становить лише 1,8 відсотка (при загальному вжитку 211 млн. тонн умовного палива щороку). Пан Долинський також зазначив, що лише мала енергетика (комунальне господарство) використовує 70 відсотків усього органічного палива: «Є такі підрахунки, що саме тут втрачається до 50 відсотків енергії і саме тут найбільше потрібні інноваційні технології» На його думку, аби цю проблему розв’язати, передусім слід перейти з громіздких теплоелектростанцій на міні-ТЕЦ і основну увагу приділити модернізації. Наприклад, у США не на заміну, а на модернізацію енергетики з федерального бюджету витрачають на рік аж 43 млрд. доларів! Стан нашої комунальної техніки залишає бажати кращого. «Нині в українській комунальній енергетиці використовують котли, які вже давно своє відпрацювали і вичерпали всі ресурси. А таких – 35 відсотків», – зауважив пан Долинський. Це призводить до того, що нині на виробництво тепла витрачається на 15-20 відсотків енергії більше від світового показника. Столичні науковці запропонували шлях переходу на міні-ТЕЦ – застосування когенераційних технологій. За їхніми розрахунками, обладнання невеликих потужностей (до 6 мегават) економічніше замінити на нове, ніж його модернізувати. Окупність запропонованого обладнання – до трьох років.

Як «загартовують» молоко

Величезним досягненням у галузі теплотехнології стала розробка методу ДІВЕ (дискретно-імпульсне введення енергії). Цей термін вперше прозвучав ще 1986 року. Пан Долинський розповів, що метод дає змогу вводити енергію (її постійно вводять при будь-яких технологічних процесах: емульгування, перемішування, дріблення тощо) не у всьому об’ємі, а сконцентрувати лише там, де відбуваються всі реакції. Це дає змогу економити енергію від 10 до 100 разів. Метод широко застосовується в медицині. Найбільшого ж поширення розробка українських учених набула в молочній промисловості. За допомогою ДІВЕ відкрито нову властивість «живого» молока: загартування, що дало змогу подовжити термін його зберігання.

Нетрадиційна енергія

Ще один напрям роботи науковців – використання нетрадиційних видів енергії: геотермальної, біо- тощо. Нині лише гідроенергетика виробляє 35 відсотків всієї енергії, але найбільше – від біомас – 50 відсотків. У країнах ЄЕС до 2010 року такої енергії планується отримувати понад 70 відсотків. «Запропоновані київськими науковцями технології успішно працюватимуть там, де є багато відходів соломи, деревини тощо», – запевнив пан Долинський. Він розповів і про ще один винахід – прилади для аналізу зерна. За його словами, у нашій державі був такий період, коли зерно продавали як фуражне тільки тому, що на всю Україну закупили лише три прилади (по 80 тис. доларів) для його аналізу. Нині ж науковці вже створили комплект приладів, які повністю визначають усі характеристики зерна: від якості до вмісту в ньому білків, клейковини тощо. Такої техніки по Україні вже продали понад 300 штук. А це дало значну економію та підвищило прибутковість зернової галузі.