Зійти на Олімп – і не впасти

Сьогодні в Греції нашим футболістам протистоятиме найближчий переслідувач

Матч із греками може стати вирішальним для команди Олега Блохіна, яка веде перед у відбірковій групі і близька, як ніколи раніше, до здійснення найзаповітнішої турнірної мрії. Натомість для греків зустріч вирішальна за будь-яких умов. Навіть нічия зведе до мінімуму надії чемпіонів Європи фінішувати найпершими. А поразка – взагалі перекреслить усі сподівання на краще.

«За нічию треба боротися»

Виняткова ціна сьогоднішнього матчу диктує і вибір тактики суперниками. Петро Чилібі, відомий за виступами в одеському «Чорноморці» та дніпропетровському «Дніпрі» союзних часів і нинішній лідер українського ветеранського руху футболістів, переконаний, що тренери команд оберуть однаковий ігровий варіант.

– У таких поєдинках особливо важливий «швидкий» гол, – стверджує наш співрозмовник, – а тому саме він стане головним завданням для футболістів обох команд у дебюті зустрічі. Звичайно, господарі наступатимуть більшими силами, проте також з оглядкою на тили: греки завжди схилялися до розважливої гри, а з появою на капітанському містку німця Отто Рехагеля стали діяти аж надто обережно. Наші, як і будь-яка інша дружина, що виступає на чужому полі, будуть розраховувати виключно на контратаки. І в будь-якому разі дебютних пристрастей з обох сторін очікувати важко: «швидкий» гол у чужі ворота насправді матиме подвійну ціну, проте пропущений обернеться глибоким нокдауном. Достатньо пригадати гол Гусєва в осінньому Стамбулі, після якого турки так і не оговталися, зазнавши в підсумку цілковитого розгрому. Тому стартовий часовий відрізок мине нервово, з небезпечними випадами з обох сторін, але в цілому гра буде досить обережною. Команди більше розраховуватимуть на чужу помилку, ніж на свою наснагу.

– Для кого важливіший «швидкий» гол?

– Звичайно, для господарів, оскільки саме над ними тяжітиме неймовірна відповідальність за результат. Якщо наші вистоять в першому таймі і на початку другого, то греки змушені будуть посилювати наступ завдяки залученню до групового маневру значних сил, а це неодмінно призведе до вільного простору на їхній половині поля.

– Отже, нашим вигідно грати на нічию?

– Ні. Бо така тактика, з урахуванням очевидних позиційних труднощів з організацією захисту, що існують у будь-якої вітчизняної команди будь-якого рангу, неминуче призведе до фіаско. Так, нічия вигідна нам з огляду на турнірні перспективи, але «вистояти» її неможливо. Треба боротися за турнірні пункти активними тактичними засобами.

– Чого найбільше мають остерігатися наші футболісти в стартові хвилини зустрічі?

– Штрафних за безпосередньої близькості від володінь Шовковського. Греки виконують їх особливо вміло, а Цартас і Карагунис – узагалі бездоганно. Пригадуєте, саме так і відзначився Цартас у Києві: немов рукою закинув м’яча в самісіньку «дев’ятку». Втім, остерігатися «стандартів» маємо не лише в дебюті, а й упродовж усього матчу.

– А яким може бути наш наступ?

– Звісно, доведеться зіграти так званим другим номером, як-то кажуть – від оборони. Зважаючи на спеку, навряд чи доцільно використовувати пресинг і масовий перехід од оборони до наступальних дій. Але контратака буде насправді гострою, якщо здійснюватиметься блискавично. Команда Блохіна засвідчила вміння оперативно переключатися з оборони на атаку не тільки в Стамбулі, а і в Тірані, і навіть в Копенгагені. Об’єктивно ми значно краще почуваємося в грі на зустрічному курсі. Проте й для греків контратакувальна стихія є рідною. Про це треба пам’ятати повсякчас Шовковському та Русолу, котрі й цементують оборону. Багато залежатиме від того, як зіграє Шевченко: навіть звичайна присутність нашого капітана в передній ланці змушує суперника тримати в обороні великі сили. Але якщо Шевченко відходить далеко назад, то в центральних оборонців опонента з’являється можливість долучатися до наступу. Зважаючи на це, Шевченкові краще постійно курсувати на вістрі наступу, «зв’язуючи руки» грецькому захисту. Хоча, звісно, це тільки моя думка і виключно мої припущення, а Блохін і його підопічні можуть підготувати конкурентові й тактичний сюрприз. Інтерес до матчу величезний, як і його ціна, тому, як-то кажуть, можливі варіанти.

«Шукати своє щастя варто в агресивній грі»

Сьогоднішнє протистояння національних команд України та Греції – четверте в історії. Але жодне з попередніх, як вважає заслужений майстер спорту Євген Рудаков, не засвідчило тотальної переваги однієї з команд. Щоразу то наші, то греки досягали бажаного результату завдяки помилкам опонента й ефективнішому використанню контратакувальних засобів.

– Можливо, меншою мірою це стосується найпершої зустрічі в Києві, коли гості, хоча й володіли беззаперечною територіальною перевагою, майже не створили загроз нашим воротам і програли цілком закономірно, – уточнює легендарний вітчизняний воротар.

– Але тоді греки лише починали свій тріумфальний шлях, що завершився сходженням на континентальну вершину. Можливо, їм просто забракло часу, щоб опанувати уроки тактики від Рехагеля?

– Не виключаю і цього варіанту. Греки тоді насправді були не вельми гострими в контратаках. Українці, серед яких особливо виблискував мало відомий на той час Воронін, зіграли на зустрічному курсі значно продуктивніше. На мою думку, вирішальною стала наша перевага на флангах.

– У гостьовому поєдинку того ж відбіркового циклу ситуація була іншою. Наші провели матч гірше?

– Значно краще зіграли греки. Ні, вони не переграли українців беззастережно, проте були цілеспрямованішими і забезпечили потрібний результат, скориставшись помилками гостей. По-перше, Харистеас забив переможний м’яч, опинившись без опіки за безпосередньої близькості від воріт. Очевидна і нічим не виправдана позиційна помилка центральних оборонців. А по-друге, Калиниченко з Воробеєм, уже після пропущеного голу, не реалізували стовідсоткову нагоду відзначитися голом. І взагалі, на виїзді наші, судячи з усього, поставили на нічию і не зробили майже нічого для того, щоб активно боротися за неї. Ми намагалися просто вистояти, за що й поплатилися фатальною поразкою.

– А що, на вашу думку, сталося в Києві торік, коли греки відвоювали очко ледь не під завісу матчу?

– Щось на зразок того, що трапилося в прем’єрному протистоянні Буряк – Рехагель. Підопічні Блохіна більше часу володіли територіальною та ігровою перевагою, забили цілком логічний м`яч і заслуговували на перемогу, проте не досягли її, бо молодій команді забракло згуртованості та досвіду. Зауважу, що й штрафний у наші ворота, з якого відзначився Цартас, був сумнівним. Але, заради справедливості зазначу, хлопці Блохіна тоді не переважали суперника такою мірою, щоб їхня перевага стала беззаперечною й таки забезпечила перемогу.

– Передбачаєте, як розвиватимуться події в четвертому протистоянні конкурентів?

– Грекам перемога потрібніша, тому саме вони поставлять на «швидкий» гол. Але якщо не заб’ють м’яч до перерви, то можливі будь-які варіанти. Знаєте, чемпіонський титул насправді додає впевненості та досвіду, проте й стає додатковим психологічним тягарем за ситуації, що близька до критичної… Якщо наші не «вистоюватимуть» нічию, а шукатимуть свого щастя в агресивній контратакувальній грі, то Блохін із хлопцями можуть повернутися додому героями. Чого, звісно, ми їм і зичимо від усього серця.