Чари «сонячного каменю»
Мальовничі куточки України, де творилася історія, де чудові краєвиди, де земля багата не лише врожаями, а й цінними родовищами, – це ті скарби, якими може пишатися кожен із нас, це й ті місця, якими не гріх похизуватися перед іноземними гостями.
У країні бурштинового розмаїття
Мандрівки оспіваною Україною, які постійно організовує керівництво «Дипсервісу» Генеральної дирекції Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв, вже стали доброю традицією. Її директор Галина Менжерес розповіла «Вечірці», що подорож на Рівненщину, батьківщину бурштину, ініціювала пані Тарасюк – дружина міністра закордонних справ – для дружин послів зарубіжних держав, акредитованих в Україні. «Така поїздка – не лише прогулянка нашим краєм, а й ознайомлення з його досягненнями. Цього разу – з ювелірними», – зауважила вона.
Привітна Рівненщина зустрічала гостей спекою. Однак у музеї державного підприємства «Бурштин» віяло прохолодою. Зачаровані дивовижною красою жінки уважно придивлялися до унікальних екземплярів закам’янілої живиці з прадавніх сосон та прислухалися до цікавих розповідей екскурсовода. Але й без перекладу на англійську було зрозуміло, що «сонячний камінь» заворожив слабку половину людства своїм розмаїттям та неповторністю.
«Ані в Калінінграді, ані в Прибалтиці немає такої різнобарвної гами бурштину, як у нас на Рівненщині», – розпочала свою оповідь екскурсовод. …Вчені-геологи розрізняють близько 200 кольористичних відмінностей українського бурштину. Лише зелений представлений 17 відтінками! Дружинам-модницям зарубіжних послів було цікаво дізнатися й про те, що торік надзвичайно актуальними в Японії і Росії вважалися прикраси з «білого королівського бурштину», який видобувають лише в Україні.
Прикрашає і лікує
…1551 року Аурет Фабер (придворний лікар Прусського герцога Альбрехта) виявив величезні лікувальні властивості «сонячного каменю», зокрема білого, лимонно-жовтого з білими розводами і зеленого кольорів. Це завдяки вмісту в ньому янтарної кислоти – неспецифічного біостимулятора і антистресового препарату. Є згадки й про те, що в сиву давнину римські патриції носили бурштин як засіб від захворювання горла, дихальних шляхів і органів травлення. До речі, під час розкопок у селі Іванному на Рівненщині було знайдено бурштиновий диск-амулет, зроблений у 2400-2600 роках до нашої ери. Це ще раз засвідчило: люди вже тоді знали про цей камінь і використовували його не лише як прикрасу, а і як амулет і талісман.
Лікувальне намисто, яке рекомендують носити при збільшенні щитоподібної залози, нині виготовляють і на ДП «Бурштин». Його директор Володимир Мединський пояснив жінкам, що на хворі місця діють сили електростатичного тертя між камінням і згадана янтарна кислота. Після цього чимало жінок загорілися бажанням придбати чудодійну прикрасу.
Інклюзії через бінокуляр
Цікаві розповіді та розкішні зразки бурштину, розкладені на скляних полицях музею, все більше спонукали жінок виявити свою слабкість до прикрас. Хтось із них уважно придивлявся до унікального експоната вагою 851 грам (для порівняння, в Калінінградському музеї янтарю є шматок бурштину вагою 4 кг 250 г), а хтось поспішив до бінокуляра (своєрідний мікроскоп). Пані екскурсовод пояснила, що бурштин цінний ще й тим, що в ньому можуть бути так звані інклюзії – мухи, жуки, павуки, луски шишок прадавніх сосен, уламки кори, газово-рідинні включення… У музеї є унікальний камінь, у якому «завмерло» аж 47 прадавніх мошок! Такі екземпляри не йдуть на виготовлення ювелірних прикрас, їх вивчає ціла наука – палеоентимологія. І якщо у камінь потрапила рідкісна комашка, то він надзвичайно цінний. Усіх захопила й розповідь про те, що в приватній колекції одного з колекціонерів є унікальна знахідка – ящірка завдовжки 4,5 см в бурштині. Щороку колекціонер виставляє цей неоціненний експонат на огляд публіки. Його хотів викупити Австрійський музей, котрий пропонував 300 тисяч доларів. Але колекціонер відмовився. Хоча недавно в інтернеті з’явилася інформація, що нібито ящірку в бурштині на аукціоні «Сотбіс» продали за 2 мільйони фунтів стерлінгів.
І ще дещо цікаве…
Після дивовижних оповідей та оглядин гостей запросили до сувенірної крамниці. Коли ті, заворожені бурштиновою красою, готували свої гаманці, то почули ще дещо цікаве… Російські художники, які працювали над відтворенням Янтарної кімнати, приїздили на Рівненщину, аби дібрати різнокольоровий бурштин, якого не знайшли у своєму багатющому Калінінградському родовищі. …А посол Лівії в Росії замовив тут подарунок для лівійського лідера Муамара Каддафі – його портрет із бурштину. Цю картину (розміром 32х40 см) виготовили у стилі вже давно забутої флорентійської мозаїки. Якщо портрет Тараса Шевченка рівненські майстри складали з бурштинових трикутничків, то на виготовлення парсуни Каддафі пішли багатокутники. А кольорова гама складалася з рідкісних білого, коньячного, зеленкуватого, чорного та сірувато-блакитного бурштину…
«Навала» на сувенірну крамницю
Привітні рівненчанки залюбки відчинили двері вельмишановним гостям, від яких чекали не лише привітань, а й… виторгу. Вони мило щебетали, примовляючи: «Оце намисто лікує хвороби, а ці сережки вам дуже личать, а цей браслет – з рідкісного виду бурштину… та й ціни в нас помірні – від виробника!» В іншому ж кінці крамниці хтось розповідав, що люди знаходили «сонячний камінь», і копаючи городи, і під час будівництва й, оскільки не знали його практичного застосування, розпалювали ним печі, бо закам’яніла смола дуже добре горить! Директор підприємства, пан Мединський, котрий чемно супроводжував жіночу делегацію до крамниці, гордовито оповідав про те, що Музей землі Польської академії наук, де досліджували якість та властивості українського бурштину, видав їм сертифікат, яким підтверджується унікальність різновидів цього каменю в усьому світі. На підприємстві «Бурштин» започатковано виготовлення ікон, картин, панно із бурштинової крихти та уламків, поєднання інкрустації «сонячним каменем» із різьбленням по дереву, обрамлювання бурштину в золото та срібло. Ці вироби отримали чимало дипломів і відзнак на всеукраїнських та європейських виставках. Побачене в крамниці лише стало підтвердженням його слів. Жінки шелестіли купюрами та милувалися щойно придбаними прикрасами. Одні надавали перевагу брошкам та браслетам, другі – картинам та іконам. А ось чарівну красуню Оксану (аташе посольства Російської Федерації в Україні) заворожило бурштинове намисто, котре наче чекало, коли його почіплять на її тендітну шию. Пані ж Тарасюк так захопилася вибором прикрас, що виклала всі гроші! Але ж і було за що: тепер Ніна Євгенівна гордовито походжатиме на світських прийомах у розкішних сережках з рідкісних кольорів бурштину, у браслеті та кольє.