Оборонці суспільних інтересів
Як наповнити реальним змістом народовладдя? Не в глобальному розумінні, а на місцевому рівні. Так би мовити, за місцем проживання. Не один рік я міркую над цим. Зі своїми ідеями, пропозиціями та соціальними проектами через впливові столичні газети ознайомлював киян. У «Вечірньому Києві», зокрема у статті «Здаватимуть в оренду дитмайданчик», описано механізм створення прямого народного порядкування на прибудинкових територіях. Реалізація цього задуму дала б змогу комплексно розв`язувати проблеми житлово-комунального господарства і сприяла б активізації приватної ініціативи в низовому місцевому самоврядуванні.
Нині, поки народ ще не зневірився у новій владі, хотілося б усім запропонувати ідею створення спілок захисту прав населення.
Прибудинкові спілки населення – це, так би мовити, профспілки. Тільки організовані за місцем проживання. Так само, як виробничі профспілки, такі спілки мають бути незалежними від влади і бізнесу.
Створювати захисні прибудинкові спілки потрібно з організації захисних структур населення на прибудинкових територіях. Для цього мешканці одного чи кількох житлових будинків наймають працівника, який захищатиме їхні права в побутовій і житлово-комунальній сфері. Але слід зважати на норми, тобто один захисник обслуговуватиме від 500 до 1000 мешканців. Захисники, у свою чергу, об’єднуються в колегії захисників прав відповідно до території одного жеку чи виборчої дільниці. Колегії мікротериторій об’єднуються в колегії району і стають захисними муніципальними спілками районного масштабу. І так далі – знизу вгору.
Роботу територіального оборонця прав громадян повинні оплачувати мешканці будинків, права яких він відстоює. Але це має бути добровільно. Різні доплати захисникам прав громадян можуть передбачатися в урядових і неурядових фондах.
Поміркуймо, де в повсякденному житті може знадобитися допомога прибудинкового захисника прав. Почнімо із дрібних, здавалося б, побутових проблем. У багатьох квартирах сантехніка зношена, застарілі крани не перекривають воду. І проблема часто не в тому, що в таких жеках працюють некваліфіковані сантехніки, а в квартирах проживають недбайливі мешканці. Проблема в тому, що стосунки мешканців і сантехніків не врегульовані, а інструкції, складені керівництвом жеку, застаріли. Мешканці самі купують на ринках надійніші крани і викликають сантехніків, сподіваючись, що ті безплатно (тобто за рахунок плати за комунальні послуги) замінять їх. І лише потім дізнаються, що сантехніки, відповідно до інструкцій, можуть безплатно замінити тільки старий кран на не такий старий, знятий у сусідній квартирі, тому що вони одного типу. А на решту робіт у них своя такса.
Мешканці не в змозі бігати коридорами влади і домагатися розширення переліку виконуваних робіт за рахунок оплати комунальних послуг. Тому відстоюватимуть права мешканців будинкові захисники.
Інший приклад. Лікар у поліклініці недбало ставиться до своїх обов’язків і погано обслуговує пацієнтів. А головному лікарю скаржитися – це гаяти свій час. Чи проблеми, пов`язані з поганим виконанням обов’язків посадовими особами в дитячому садку, школі. Не бігатимуть же громадяни в цих випадках до суду із позовами на лікаря чи директора.
Немає також простого й доступного для громадянина механізму взаємодії з працівниками райадміністрацій, депутатами райрад. Але можна скаржитися прибудинковим захисникам прав, які розглядатимуть скарги мешканців і проводитимуть цілеспрямовану роботу. Вони також захищатимуть працівників муніципальних структур від начальників-самодурів.
Муніципальні спілки протидіятимуть такому явищу, як використання адмінресурсу владними структурами. Вони оприлюднюватимуть випадки тиску влади на державні й інші структури. Також вони матимуть змогу оперативно, без будь-яких референдумів, проводити опитування населення з різних питань, збирати й аналізувати скарги населення. Основним же їхнім завданням має бути розв`язання проблем, пов`язаних із захистом прав усіх груп населення в соціально-виробничій сфері.
Теоретично організувати захисні спілки населення легко. Проблема в тому, що їхня робота має бути платною. І в тому, що потрібно пояснити мешканцям, що, оплачуючи працю будинкового захисника зі своєї кишені, вони значно виграють від цього.
Автор має також інші нетривіальні пропозиції. Хто хоче допомогти в реалізації ідей чи висловити свої зауваження, може надіслати авторові листа електронною поштою: [email protected]