Випробування аутсайдером на психологічну стійкість і на вміння комбінувати

Сьогодні в Києві наша національна команда зіграє черговий матч відбору на мундіаль 2006 року. Суперником українців буде збірна Казахстану, яка поки що «замикає» турнірну таблицю другої відбіркової групи і марить бодай одним очком, здобутим у світовій кваліфікації. Початок зустрічі, що відбудеться на НСК «Олімпійський», о 19.15, а проведе її австрійська бригада суддів.

Путівка до фіналу розігрується не в протистояннях фаворитів, а в матчах фаворитів з аутсайдерами. Цю істину «жовто-блакитні» пізнали на своєму гіркому досвіді: саме турнірних очок, що були втрачені в зустрічах з ісландцями, валлійцями та вірменами, свого часу й забракло підопічним Йожефа Сабо та Валерія Лобановського, щоб таки здолати цей зачарований відбірковий бар\'єр. А спогад про минулі конфузи сьогодні доречний, як ніколи, бо казахстанський футбол, який тільки цього турнірного циклу дебютував у Старому Світі (раніше він представляв азійську футбольну конфедерацію), насправді вважається одним із найменш конкурентоспроможних на континенті. Що й підтвердив Сергій Тимофеєв, наставник опонента, заявивши про нездоланну прірву між рівнями українського та казахстанського футболу. А заслужений тренер України Олександр Іщенко, який кілька років працював у тамтешніх колективах, порівняв нинішній казахстанський футбол з українським зразка 1992-1993 років. Звісно, за рівнем ігрового та організаційного потенціалу. Проте легковажити аутсайдером не варто. Хоч би тому, що восени минулого року підопічні Олега Блохіна з неабиякими труднощами та пригодами переграли казахстанців у гостях, а переможний гол відбувся вже в компенсований арбітром час. Та й досвідчених майстрів у розпорядженні Тимофеєва, який більш як десять років тому змагався за тернопільську «Ниву» в українському чемпіонаті, також вистачає. Звісно, не з надлишком, і все-таки: воротар Новиков із «Іртиша» високо оцінюється й за межами батьківщини; захисники Фамільцев і Дубинський, а також хавбек Балтієв виступають в далеко не слабкій російській прем\'єр-лізі – відповідно за «Том», «Шинник» і «Москву»; форварда Литвиненка з «Алмаати» свого часу наполегливо «сватав» дніпропетровський «Дніпро», і Євген Кучеревський навіть досі шкодує, що не знайшлося коштів для його придбання. Щоправда, більшість «збірників» Тимофеєва становлять гравці місцевих клубів, які навряд чи спроможні конкурувати на рівних з Андрієм Шевченком і його партнерами. Характерний приклад з українським підтекстом: Олександр Крохмаль, етнічний українець з Туркменії, кілька років тому грав у наступі нашого «Борисфена» в другій і першій національних лігах, але вищолігового бар\'єру здолати не зумів. Опинившись в чимкентському «Ордабаси», Сашко став лідером елітних стрільців і отримав запрошення до збірної Казахстану!.. «Звичайно, класу казахстанцям бракує, зате з ігровою самовіддачею та вмінням оборонятися масово жодних проблем у них немає», – переконаний інший борисфенівець – Андрій Аненков, який зовсім недавно був чемпіоном Казахстану в складі павлодарського «Іртиша», а тепер є помічником Степана Матвіїва в тренерському штабі бориспільського клубу… Висновок очевидний: черговий суперник українців до низки надмірно складних аж ніяк не належить, але – дуже неприємний. Легковажити ним архінебезпечно, налаштовуватися на «прогулянковий» лад – тим паче. Гряне бій, і хлопцям у жовто-блакитних строях треба бути максимально готовим до нього.