Завал у «благодатних»
Відвідувачі виставки «Православна Україна» за участю «трьох українських лавр», яких щоранку зазиває голос у Київському метрополітені, навряд чи будуть поінформовані про цей інцидент. Тим більш, годі чекати бодай якихось коментарів од хазяїв однієї з цих лавр щодо події, сам факт якої старанно приховується верхівкою УПЦ МП.
Із джерел, які заслуговують на довіру, стало відомо, що в ніч з 20 на 21 травня 2005 року, тобто на день Апостола і євангеліста Івана Богослова, у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври на глибині 6 метрів неподалік келії Преподобного Антонія і печерної церкви XVI століття (т.зв. «вулиця убієнних Батиєм») стався обвал ґрунту об’ємом близько 15 кубометрів.
Причина банальна і цілком земна: злочинно недбалий догляд за печерами – унікальною святинею українського народу – з боку керівництва монастиря, який належить Московському патріархатові. Спеціальну дослідницьку апаратуру, за допомогою якої науковці контролювали стан печер, за розпорядженням лаврської верхівки було давно викинуто геть. Про тріщини в стіні на місці обвалу ченцям заздалегідь повідомлялося. Але вони не звертали уваги на попередження, очевидно, вважаючи себе настільки «канонічними» і «благодатними», що зважати на такі «дурнички» їм не варто. Кілька днів ґрунт лежав у печері неприбраним (можливо, лежить і досі). Газони над печерами ченці продовжують посилено поливати.
Намісник лаври архієпископ УПЦ МП Павло полюбляє демонструвати відремонтовані «за кошти монастиря» незаконно захоплені ченцями корпуси заповідника. З огляду на зазначений інцидент (а є підстави вважати, що обвали в печерах за період панування УПЦ МП траплялися й раніше) у громадськості неминуче виникає враження, що лавра дбає про комфорт своєї братії куди більше, ніж про стан місць, де святі отці Печерські здійснювали свій подвиг.
Ситуація з обвалом залишається загрозливою. За стіною «вулиці убієнних Батиєм» практично недосліджені пустоти – «крипта убієнних Батиєм», величезна братська могила 1240, а можливо, й 1482 року. Ці приміщення замуровано, і що там відбувається, ніхто не знає. І не хоче знати. Зате верхівка УПЦ МП не шкодує «дослідницьких» сил, щоб ретельно відстежувати і поповнювати список «розкольницьких» храмів, куди «православній людині» не можна заходити. До цього чорного переліку «благодатні» включили навіть каплицю Йова Багатостраждального при Лук’янівській в’язниці і домовий храм Св.великомученика Пантелеймона при Пологовому будинку № 3 тільки тому, що вони належать УПЦ КП. А от про те, що до Ближніх печер завдяки «старанням» московських владик стало просто небезпечно заходити, – мовчок! Що ж має ще статися зі святинею нашого народу, аби не влада, а, мабуть, уся Україна звернула нарешті на неї увагу.