З’явилися суниці – цукор дорожчає

Ми вже звикли до того, що про початок ягідного сезону сигналізує підвищення цін на цукор. Найцікавіше, що така прикрість чекає господинь, та й не лише їх, незалежно від того, яким був попередній урожай буряків і скільки солодкої продукції виготовили цукрові заводи. Ось і нині, щойно в Києві з’явилися черешні й суниці, як ціни на цукор поповзли вгору. І дарма, що дефіциту солодкого продукту, здавалося б, не відчувається, є він у достатній кількості і в магазинах, і на ринках столиці, але ціни чомусь все-таки мають тенденцію до зростання.

На думку секретаря Ради національної безпеки й оборони України Петра Порошенка, яку він оприлюднив перед журналістами 31 травня, кризи на ринку цукру в Україні немає. Хоча передумови для її виникнення існували, однак уряд оперативно і в рамках ринкових методів відреагував на ситуацію. Секретар РНБОУ змушений був визнати, що за тиждень ціна на цукор в окремих регіонах України зросла від 10 до 17 відсотків. У зв’язку з цим він зазначив, що «такі різкі коливання без будь-яких зовнішніх чи внутрішніх чинників потребують швидкої, можливо, непублічної, щоб не розгойдувати ринок, реакції уряду». «Наскільки мені відомо, уряд прореагував», – додав П.Порошенко. Він також повідомив, що підготовлено відповідні законопроекти, які дадуть інструменти контролю цінової ситуації на ринку. Усі ці заходи схвалено Радою національної безпеки й оборони України, бо вони, за словами П.Порошенка, – ринкові.

У самому ж Кабміні повідомили, що зараз саме розробляють необхідні документи, які до кінця вчорашнього дня мали б бути не лише ухвалені, а й розіслані виконавцям.

Начальник Управління цінової політики Київської міської держадміністрації Василь Яструбинський повідомив, що середня ціна на цукор у столиці на початку року становила 3,08 гривні за кілограм, а нині зросла до 3,58. У роздрібній мережі у січні ціни були в межах 2,6 – 3,45, а зараз 2,86 – 4 гривні, у деяких магазинах трапляються навіть вищі. За дорученням Кабміну управління вчора почало вивчати ситуацію на ринку цукру в столиці. На переконання ж Василя Івановича, об’єктивних підстав для підвищення цін на цукор немає. Хоча він все ж висловив тривогу з приводу того, що вони почали зростати приблизно ще за два тижні до масового сезону збирання та заготівлі ягід. Василь Яструбинський також пообіцяв докладніше розповісти про ситуацію, що склалася на столичному ринку цукру, після її ретельного вивчення.

Аби не допустити правопорушень у сфері конкуренції на ринку оптової та роздрібної реалізації цукру повідомили в АМКУ, голова Антимонопольного комітету України Олексій Костусєв створив робочу групу, яку очолив його перший заступник Олександр Мельниченко. До її складу ввійшли фахівці галузевих управлінь АМК та його територіальних відділень. Група має дослідити ситуацію та, у рамках повноважень Антимонопольного комітету, розробити і запровадити заходи щодо недопущення порушень законодавства про захист економічної конкуренції на ринку цукру. Усім територіальним відділенням комітету також доручено посилити контроль за ситуацією.

Одночасно, в межах своєї компетенції, Антимонопольний комітет України підготував і надіслав Президентові та Прем’єр-міністрові України пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування ринку цукру. Зокрема Комітет пропонує запровадити механізм інтервенційних закупівель цукру та обов’язкове ліцензування на право оптової торгівлі ним. Окрім того, необхідно внести зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» або запровадити закон про ціни перепродажу, що дасть змогу захистити інтереси споживачів.

Голова Антимонопольного комітету України Олексій Костусєв також зазначив, що дефіциту на ринку цукру сьогодні немає, а тому він не бачить підстав для цінових коливань.

Дивна все ж складається ситуація – чиновники в один голос твердять, що цукру в Україні достатньо, отже, й дорожчати він не повинен, а продавці щодня правлять більше за свій солодкий товар. Звичайно, можна в черговий раз послатися на несвідомість громадян та ажіотажний сезонний попит, але хотілося б усе ж таки, щоб наші урядовці нарешті навчилися не гасити ситуацію в пожежному порядку, а запобігати їй. Тим більше, що спрогнозувати її виникнення було не так уже й важко, адже повторюється вона з року в рік, і законопроекти та постанови варто було б ухвалити не після того, як ціни вже поповзли вгору, а заздалегідь, щоб такого не допустити.