Турнірні жнива неможливі без сили та завзяття

Двадцять восьмий вищоліговий тур довгий, як ніякий інший цього футбольного року: стартувавши в середу, свого фіналу він сягне аж у суботу. Проте головну цікавість ігровий день задовольнив сповна вже на старті. Чергові матчі виграли і «Динамо», і «Шахтар», а отже, чотирьохочкове відставання чемпіона від лідера залишилося незмінним. І сакраментальна фраза про те, що вся боротьба ще попереду, буде чинною принаймні до наступного туру.

Обидва матчі – донецький та луцький – виявилися по-справжньому складними і неоднозначними. На волинській землі, де задуха була взагалі нестерпною, ні високими швидкостями, ні багатоходовими комбінаціями команди не відзначилися. Проте бойовитості суперникам аж ніяк не бракувало. Зважаючи на спеку, вони спробували спростити груповий маневр, аби не розпорошити сили і зберегти можливість для вирішального ривка. Краще в цьому своєрідному варіанті раціонального футболу почувалися майстровитіші гості. Вони й витисли максимум із ігрового мінімуму: стрімку контратаку лівим флангом, у якій були задіяні четверо динамівців, обвідним ударом у ближній кут луцьких воріт завершив досвідчений Белькевич. Оборонці в цьому епізоді виконали малопривабливу роль статистів. І взагалі, «Волині» в цій зустрічі, як і в кількох попередніх, очевидно забракло тактичної різноманітності та класу. Команда, що сформована з високорослих атлетів, тривалий час користалася зі своєї переваги в фізиці. Та щойно сили підупали, як з’ясувалося, що навзамін у лучан нічого суттєвого немає… Чого не скажеш про «Дніпро». Це насправді добре вишколена, хоча й надмірно обережна команда, склад якої по праву називають «філією збірної країни». І дніпряни промовисто засвідчили неабиякий колективний потенціал у дебюті гостьового матчу з «Шахтарем». Але спочатку судді з незрозумілих причин не зарахували «чистий», як на нас, гол Назаренка, потім з кількох метрів запустив «шкіряного» в «молоко» Корніленко, а кульмінацією невдач «Дніпра» став доволі сумнівний пенальті, призначений в їхні ворота. Жадсон шансу не змарнував, і з’ясувалося, що в підопічних Кучеревського існують психологічні проблеми: вони знітилися, поступово здали позиції, а після того, як господарі подвоїли результат, – узагалі склали зброю. Заслуговують на виокремлення два моменти. По-перше, гол Брандау: «обігравшись» із Матузелемом, форвард гірників опинився з м’ячем за кілька метрів од карної зони і, не вагаючись, завдав невідпорного удару в ціль, ставши співтворцем ігрового шедевру. По-друге, функціональна готовність гірників: порівняно з низкою попередніх матчів, вона відчутно підвищилася, що  може служити підтвердженням оцінок експертів про цілеспрямований вихід лідера сезону на пік ігрової форми. Натомість «Дніпро» в Донецьку зайвий раз засвідчив, що з фізикою в команди далеко не все гаразд. А саме нині в футболі жнива.