Що за Олімпіада без пива?
Напевне, не зустрінеш в Україні жодної людини, яка не впізнавала б зелених фірмових кольорів «Оболоні», не куштувала б її напоїв. Але не всім, гадаю, відомо, що своїм народженням нинішній український пивний гігант завдячує ХХІІ Олімпійським іграм у Москві. Саме до їх відкриття 1980 року керівництво СРСР вирішило побудувати в Києві, де мали відбутися олімпійські футбольні баталії групового турніру, броварню, пиво якої відповідало б європейським стандартам.
Бо очікували найчисельнішого десанту вболівальників саме із Заходу.
Визнаними майстрами пивоваріння були брати по соцтабору – чехи, їх і запросили спроектувати завод зі свого обладнання. Вони ж визначили й місце будівництва – на новому масиві Києва Оболоні. Керувалися при цьому головним критерієм – наявністю джерела артезіанської води, яка є основним компонентом, що визначає смакові властивості пива. А саме тут, на вулиці Богатирській, було знайдено величезні запаси м’якої, кришталево чистої води юрського горизонту. Вона, на переконання чеських фахівців, ідеально відповідала всім критеріям пивоваріння. Відтоді провідне українське харчове підприємство для виробництва своєї продукції використовує воду з власних артезіанських свердловин, розташованих на його території.
Офіційне відкриття та випуск першої партії пива Київського пивзаводу №3 (а саме таку назву мало тоді підприємство) відбулися у травні 1980 року. До початку московської Олімпіади тут став до ладу ще й цех розливу безалкогольної продукції. Аж через шість років, 1986-го, було утворено об’єднання «Оболонь», до якого окрім 3-го ввійшли ще два київських пивзаводи – №1 та №2 і Фастівський. Пиво «Жигулівське» виробництва «Оболоні» швидко здобуло популярність та визнання.
У період горбачовської перебудови спочатку в Прибалтиці та Москві керівників підприємств почали обирати колективи. 1989 року ця мода докотилася й до Києва. У тодішньому Мінському районі одним із перших такої честі удостоїлось об’єднання «Оболонь», яке належало до найуспішніших. На посаду його генерального директора висунули аж п’ять кандидатур. Усі вони на зборах виклали власне бачення майбутнього підприємства. Колективу ж найбільше сподобалася програма 33-річного начальника лабораторії організації праці та управління Олександра Слободяна, який запропонував почати завойовувати закордонні ринки. Саме його, незважаючи на молодість, і обрали своїм генеральним директором. Відтоді й починається експортна діяльність об’єднання. Того ж 1989 року «Жигулівське пиво/ Zhiguli Beer» виробництва «Оболоні» вперше надходить до споживачів Великої Британії та здобуває високу оцінку.
Нині ЗАТ «Оболонь» під власною маркою експортує продукцію в десятки країн світу, а 80 відсотків усього українського експорту пива – це саме оболонське пиво.
До речі, й приватизаційне свідоцтво Фонду Держмайна України №1, як перше приватне підприємство незалежної України, теж належить ЗАТ «Оболонь». Воно ж не тільки у нас, а й у Східній Європі започаткувало ринок слабоалкогольних напоїв, першим розпочавши виробництво напою «Джин Тонік». Першою в нашій країні «Оболонь» почала розливати напої в пляшки ПЕТ, кеги місткістю 50 літрів для ресторанного бізнесу та в бляшанки. Цьому ж підприємству, першому з українських, ЄБРР надав кредит 40 мільйонів доларів без гарантій уряду. «Оболонь» також першою в галузі отримала Міжнародний сертифікат на систему управління якістю ISO-9001, що засвідчує високий рівень усіх процесів та здатності українського підприємства випускати продукцію світового рівня.
1999 року з’являється й одразу ж здобуває прихильність широкого кола споживачів, особливо дітлахів, безалкогольний напій «Живчик».
2003 року ЗАТ «Оболонь» було спонсором всеукраїнського туру гурту «Океан Ельзи», концерти якого відбулися у 38 містах. Підтримувало й підтримує підприємство і багатьох інших вітчизняних виконавців, видавничі та культурологічні проекти, спортивні акції.
Недарма оболонці на гербі свого акціонерного товариства вмістили двох грифонів, які на п’єдесталі з шишок хмелю та колосків ячменю дбайливо охороняють щит із товарним знаком. Бо грифони, на тверде переконання оболонців, наділені силою захищати від недружнього та небажаного втручання ззовні. Тож хай вони бережуть київських пивоварів і надалі.