А в нас не ґендлюють!

Звертаюсь до Юрія Токарева та до всіх, хто прочитав його статтю «Ґендлюють «місцями в раю» («Вечірній Київ» за 17 травня 2005 р.): зайдіть до будь-якого костьолу, ви там не знайдете жодного прейскуранта на «обряди-ритуали», які насправді в нас називаються таїнствами. Наші священики уділяють таїнства усім, хто їх потребує, без будь-якої сплати. Натомість обов’язковими є бажання отримати благодать і зрозуміле ставлення до таїнства. Коли я, вже будучи дорослою людиною, прийшов із проханням про хрещення, католицький священик не став заглядати до моєї кишені. Він запропонував мені пройти вивчення правд віри. Більше року я регулярно ходив на уроки катехизації та брав участь у месах, і тільки тоді був охрещений.

Щодо матеріальних внесків, то в нас не стежать за тим, хто і скільки кидає в скриньку (незаможні можуть узагалі до неї не підходити). Свідомі вірні розуміють: щоби храм ремонтувався, щоби в ньому було світло й тепло, потрібні кошти.

По-друге. Ісус ніколи не стверджував, що вбогі існуватимуть вічно. Наведену цитату вихоплено з розповіді про миропомазання Ісуса, що Йому зробила вдячна жінка за кілька днів до Голгофи. Євангеліє (перекладається як Добра новина) провіщає прощення та спасіння для людства, а не злидні.

Також неправдою є й те, що «будь-яке віровчення зрештою призводить до розплати», як закидаєте Ви, а тільки таке, в якому нема місця для справжнього Бога, як, приміром, атеїзм. Бо атеїсти не доводять, а тільки беруть на віру те, що вірити нема в кого. А без Бога нема справжньої моралі, і невіруючі люди самі завдають собі лиха.

Не пишу про інші конфесії, бо я християнин-католик-мирянин, і не знаю про них достеменно.