Прядка з відновленим розписом

Чому саме цей експонат привертає увагу відвідувачів виставки колекції інженера-хіміка Наталії Тигипко з Дніпропетровська у приміщенні музею-майстерні Івана Кавалерідзе, що на Андріївському узвозі?

Стародавня прядка, яких в етнографічному музеї, певне, можна побачити чимало. Але на потемнілому від часу дереві то тут, то там фрагменти живопису – традиційного квіткового орнаменту, – відновлені невідомим майстром з Петриківки у 80-х роках минулого століття. І мабуть, не тільки тому, що ім’я автора не дійшло до нас, подумки звертаєшся до колекціонера, який завжди залишається за кадром: треба мати неабиякий смак, щоб придбати таку річ, знайти їй гідне місце в експозиції!

Щоправда, переважну частину експонатів – тарелів, ваз, скриньок, чашок тощо – роботи таких народних майстрів з Петриківки, як Ф.С.Панко, А.А.Пікуш, Н.В.Деко, В.І.Соколенко, Т.А.Гарькова («Скриня»), В.А.Глущенко, М.М.Курінька, Л.М.Горбуля, Н.М.Рибак («Набір для квасу») та інших, створено за останні сорок років. Дивишся на це торжество світлих життєрадісних барв, на гармонійне, не крикливе поєднання суцвіть, візерунків, і ловиш себе на тому, що щось подібне бачив по художніх салонах, на розкладках того ж таки Андріївського узвозу… Бачив, але твори народних майстрів розходяться, розпливаються по руках, мов стільці з-під носа Остапа Бендера. І правильно мовив на відкритті виставки директор музею-майстерні відомий кінорежисер і скульптор Ростислав Синько: уклін до землі таким, як Наталя Тигипко, вже за те, що концентрують у своїх зібраннях, зберігають українське народне мистецтво для нащадків. Наталі Іванівні приємно було почути на свою адресу добрі слова мистецтвознавця Миколи Лабінського, журналіста й письменника Миколи Шудрі, кобзаря Віктора Лісовола, який заспівав старовинну думу і своє знамените «Наливаймо, браття…»

«Спочатку до пропозиції Наталі Тигипко поставився з певним скепсисом, – зізнався в розмові Ростислав Синько. – Подумав, може, забаганка якась. Та побачивши скарби – солідні і за якістю, і за кількістю, – оцінивши смак власниці приватної колекції, відчувши її любов до кожного експонату, любов до наддніпрянської України, її митців, з ентузіазмом пішов назустріч збирачці. Позапланова виставка, безумовно, приверне увагу вибагливого киянина, дасть йому змогу дістати істинну насолоду від справжньої краси».