Євген ЖОВТЯК: «Попередники спрямовували грошовий потік на Банкову»
На відміну від попередника, він не оточує себе щільним кільцем охорони, не влаштовує публічних псевдовідставок і в такий же спосіб не заперечує їх. До журналістів ставиться лояльно й доброзичливо, не поділяючи їх на своїх і підзвітних. Але основне, таки найважливіше, голова держадміністрації Київської області Євген Жовтяк вміє чітко розмежовувати дружні стосунки зі службовими. На запитання, скільки часу проводить на робочому місці, каже, що такого обліку не веде і працює доти, доки не вирішить питань, які поставив перед собою на поточну добу.
А проблем і справді в нього чимало, бо спадкові, що залишився від попередніх керівників області, не позаздриш. Економіка багатого і, здавалося б, самодостатнього регіону опинилася в зовсім непривабливому стані. Промислові та сільськогосподарські підприємства збанкрутіли, техніку спродано переважно за безцінь.
– Найважливіше, що нам вдалося зробити за цей час, – це зламати існуючу вертикаль влади, – каже голова Київської обласної державної адміністрації Євген Жовтяк. – Її головним завданням було активно займатися поборами на місцях й спрямовувати грошовий потік на Банкову. За час роботи нової команди не отримано жодного хабара від бізнесових структур. Я кажу про себе, обласну адміністрацію й адміністрації в районах. Звісно, цілком можливо, що серед старих службовців нечисті на руку є. Ми не ідеалісти – спокуса взяти гроші рано чи пізно може з’явитися. Однак із такими залишковими явищами невпинно боротимемося. Нещодавно в області відкрито перше за нової влади підприємство з іноземними інвестиціями – комбінат зі швидкого заморожування ягід і фруктів у Щасливому. Голландські інвестори, які вклали в це 1 мільйон доларів, запевнили мене, що жодного факту здирництва не було. Власне, це єдине важливе досягнення, про яке можна говорити вже зараз. Решта потребує значно більше часу. Втім, пріоритети вже визначено.
Одна з найголовніших проблем, як стверджує губернатор, – земельна реформа, завершення якої було проголошено 4-5 років тому. Реальна ситуація інакша – на сьогодні видано лише 40-50 відсотків актів на право власності.
– На заваді завершення реформ стала монополізація видачі сертифікатів власності підприємствами, штучно створеними колишніми головами райдержадміністрацій, – запевняє Євген Жовтяк. – Як з’ясувалося, ціну на видачу актів було значно завищено. Мета, гадаю, цілком зрозуміла – отримання прибутків. У планах нової адміністрації – забезпечити безплатну видачу сертифікатів. Найімовірніше, зробимо це через залучення іноземних ґрантів. Розв’язувати проблеми, пов’язані із землею, доводиться найчастіше. Не роблю з цього таємниці, але й друзі в 99 відсотках прохань говорять саме про це. Дякувати Богові, вони розуміють, для чого сюди прийшла нова команда – не для того, аби собі шмат урвати. Інакше з багатьма я би вже посварився. Для себе знайшов вихід – пропоную друзям купувати землю на конкурентних засадах. Начебто й не відмовляю нікому, й сумління чисте.
Про землю говорять і під час прийомів громадян. Однак доводиться розв’язувати й інші проблеми, часом набагато важливіші (єдине, що втішає керівництво області, – за поодинокими винятками справи добре «затерті» попередниками й до нової влади на місцях претензій майже немає).
– Перша проблема – веде далі пан Євген, – оскарження остаточних і обґрунтованих рішень судів. У цьому мені важко чимось допомогти. Втім, це люди, яким болить, і вони сподіваються на допомогу. Друге – ненадання гарантованих соціальних послуг. Наприклад, автомобілів ветеранам. Третя – з категорії класичних, приміром, сусіди щось не поділили. І ще одна – квартирна черга. Хоча й не маю повноважень ділити житло, однак несу відповідальність за те, щоб його будували. Насправді, ця проблема особливо важлива. За останні 15 років черговикам в області не надано жодної квартири, а те, що надавалося, йшло виключно через Чорнобильський фонд. Сподіваюся значно поліпшити ситуацію.
Нова адміністрація Київщини розробляє чимало соціально спрямованих програм. Зокрема й у сфері надання послуг ветеранам та літнім людям. Мрія «губернатора» – звести сучасну офтальмологічну клініку й запропонувати спосіб безплатного в ній лікування. Ще одне пріоритетне завдання – реалізація адміністративно-територіальної реформи. Можливо, Київська область стане місцем її практичного випробування.
– Статися це має, очевидно, найближчим часом, – пояснює Євген Жовтяк, – адже не логічно об’єднувати райони, а потім проводити ще одні вибори вже об’єднаної, припустімо, районної ради. Під час реалізації реформи роботи буде чимало. За загальною концепцією, населення одного району повинно становити щонайменше 70 тисяч. Ми ж маємо Києво-Святошинський район, де проживає вдвічі більше. А у Володарському, Сквирському та Ставищенському загалом, можливо, ледь набереться 70 тисяч. Апарат районної адміністрації однаковий усюди, тож виходить, що державні кошти використовуються неефективно. Звісно, існує побоювання консервативно налаштованих людей, що може значно погіршитися надання послуг. Моє завдання довести, що об’єднання не спровокує занепаду одних територіальних громад і за їх рахунок – процвітання новостворених. Найімовірніше, в загальному контексті реформи виникне й проблема міста Славутича. Ми поки що не ініціювали цього питання. Але від Славутича до Києва відстань мало не втричі більша, ніж до Чернігова. Уявіть собі ситуацію, коли в людини виникла потреба отримати консультацію в обласній лікарні. А, приміром, під час виборів бюлетені доводилося везти із Славутича аж до Іванкова, де розташований центр виборчого округу. Славутич – це в нас своєрідна Калінінградська область. Цю проблему конче потрібно розв’язати, хоча адміністративно-територіальна реформа й не передбачає зміни меж областей.
Отже, від часу призначення на посаду голови облдержадміністрації Євгена Жовтяка минуло 100 днів. Багато це чи мало, сказати не може навіть сам пан Євген. Незважаючи на те, що режим у нього майже цілодобовий, інколи доводиться працювати без перерви та відпочинку, лишаються, як мовиться, гори роботи. Тож побажаємо новому керівникові області з нею успішно впоратися.