На «екскурсію» зі «Шмайсером»

Удень односельці поважали братів Краузів за працелюбство. Вони ніколи не цуралися будь-якої роботи… А от увечері
26-річного Євмена та 20-річного Андрія селяни просто ненавиділи. І було,  до речі, за що. Брати надто захоплювалися «зеленим змієм». Перехиливши не одну чарчину, полюбляли прогулюватися рідним селом, що в Броварському районі. Од такого поступу деякі завбачливі господарі подалі від біди навіть своїх чотириногих «охоронців» ховали в хатах. Добре розвинутий фізично братський дует без проблем міг розібратися будь із ким. Причина, як-то кажуть, виникала на рівному  місці – була б лише оковита. Біленька, по суті, надихала хлопців на подвиги, од яких стогнала не одна місцева вулиця.

Якось брати вирішили: час себе в усій красі показати і в столиці. На вечірній автобус, що прямував до Києва, сідали  зовсім тверезими.

– Схоже, сьогодні хлопці вже не повернуться, – філософськи зазначив  хтось із селян.

Старий виявився справжнім пророком. Євмен з Андрієм до села не повернулися ані того вечора, ані наступного. Не з’явилися вони й пізніше – затрималися в суді.

…Вечірній Київ зачарував хлопців безліччю ґенделиків, де під відповідний музичний супровід щедро частують. Ось так, зазираючи ледь не в кожен «культурний заклад для відпочинку», Краузи дісталися підземного переходу, що  на площі Льва Толстого. Там їх привабила барвиста вивіска. Зайшли до кав’ярні. Оцінили обстановку. Столики, ігрові автомати, привітна продавщиця – все на місці. Проте братів не на жарт занепокоїла відсутність  певних напоїв. Тужили недовго.

–  Андрію, біжи в найближчий магазин по пиво, а я тут  поки що освоюся, – одразу ж розпорядився старший Крауз.

Молодший брат поквапився виконувати наказ Євмена. Останній же не барився: впевнено почимчикував до ігрового автомата, з яким у запалі «воював» незнайомий юнак. «А ну, козел, звільни місце для інших», – дихнув перегаром на хлопця Крауз. Юнак на ім’я Порфирій виявився не з полохливих. Більше того, – продемонстрував витриманість і чемність. Спокійний і незалежний вигляд Порфирія не на жарт роздратував Євмена. Він звик, що в селі під його натиском відступав усякий. А цей навіть і оком не кліпнув, лише промимрив про якесь культурне поводження в громадських закладах. З гарними манерами Крауз-старший, як, власне, і молодший, дружби, зрозуміло, не водив. А тому на «нахабство» незнайомця відповів кулаком в обличчя. Порфирій відповів. Зав’язалася бійка. У процесі бійцівського танцю хлопці перемістилися з кафе до переходу. Тут із пивом нагодився Андрій. Брати взялися гамселити незнайомого їм хлопця. На допомогу останньому кинулося кілька перехожих.  Аж ось Крауз-старший вихопив із кишені пістолет «Шмайсер»…

– Коли сходами спускався до підземного переходу, почув кілька пострілів, – розповів у судовому засіданні свідок Володимир. – Я прискорив ходу й побачив потерпілого, котрий відбивався від підсудних. Обличчя Порфирія нагадувало величезну криваву рану. Буквально за кілька секунд з’явилися працівники міліції, котрі затримали братів Краузів. Пораненого ж «швидка» забрала до лікарні. На місці події я знайшов дві гільзи. Як доказ стрілянини, передав їх слідчому.
За свідченнями потерпілого, Євмен тричі стріляв у нього. Дві гумові кулі влучили в скроню, одна – у руку. Довелося лягати на операційний стіл. А ось який висновок зробили судово-медичні експерти. Потерпілий отримав дві забійні рани в праву та ліву скроні, черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку легкого ступеня та  кілька інших ушкоджень. Окрім того, у Порфирія внутрішньомозкова гематома у правій скроневій частині.

…Шевченківський районний суд міста Києва визнав братів Краузів винними й визначив їм покарання: Євмену – чотири роки позбавлення волі, Андрію – вдвічі менше. Проте на підставі ст.75 КК України хлопців звільнили од відбування покарання з дворічним випробувальним терміном. Не дай Боже, їм тепер навіть зиркнути на пляшку з «вогняною водою», адже можна знову опинитися в полоні «зеленого змія». А від нього до тюремної камери – лише крок…