Киянин на Святій Землі

Унікальними сторінками часопису XIX століття «Православный палестинский сборник» веде читачів протоієрей УПЦ Київського Патріархату, професор, доктор історичних наук Юрій Мицик.

Відкриваємо для себе особистість киянина  о.Варсонофія – першого паломника із східнослов’янських країн, який двічі відвідав Святу Землю, Єрусалим (у 1456-му та 1461-1462 роках).

Із нотаток, у 15-му томі,  довідуємося, що паломник вирушив із Києва до Акермана (Білгорода-Дністровського), звідти його шлях проліг через Константинополь – о.Крит… Прожив у Єрусалимі два місяці, вивчав місця, пов’язані із Спасителем, щоб донести землякам правду про християнські святині. Повернувся до Києва в другій половині 1456 року… В середині 1461-го року  знову вирушив із Києва до Святої Землі, пішов тими біблейськими місцями, де не побував першого разу. Знаходимо  багато подробиць про його подорож. Про самого о.Варсонофія, на жаль, мало що відомо. Він був уродженцем чи то Полоччини, чи то Смоленщини. Спроби пов’язати його особу із ігуменом з Беличиці  (Білорусь) залишаються поки що гіпотезами.

«Завдяки таким паломництвам зростав авторитет Святого Києва як духовної столиці православних слов’ян. І не випадково за Києвом зміцнюється слава «другого Єрусалима». У цьому  заслуга й ієромонаха киянина Варсонофія», – зауважує Юрій Мицик. Це – одна з публікацій, що ввійшли до його книжки «За віру православну!», де зібрано історико-публіцистичні та богословські статті.

У першій частині збірника – публікації, в яких професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», протоієрей Благовіщенського храму  цього університету Юрій Мицик викриває «сенсації на глиняних ногах» – антихристиянську суть деяких популярних нині релігійних течій та  чорносотенних «сосок». У другій частині книжки – статті, що розкривають маловідомі сторінки з історії Православної Церкви Києво-Могилянської академії.

У додатках – текст оригінального твору – «Повість о преславних чудесах святої великомучениці Варвари», написана ректором Києво-Могилянської академії, ігуменом Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря у 1655-1677 роках, видатни українським богословом і хроністом Феодосієм (Софоновичем), ім’я якого незаслужено призабуто. «Повість…» є цінним  історичним джерелом, вона написана під впливом настанов київського митрополита св.Петра (Могили) та його послідовників», – зауважує Юрій Мицик, який  переклав цей твір  сучасною українською мовою.