Ми в Європі, ми вдома
14 травня на Хрещатику знову з’явилося наметове містечко. Ні, це не повторення Помаранчевої революції і не протестні прояви. Цього разу на легендарному хрещатицькому асфальті розквартирувалося європейське містечко, де не було й натяку на тривожне листопадове очікування чи переможну грудневу ейфорію. Була лише святкова феєрія.
На головній площі столиці України розташувалися намети, чи то пак «національні квартири» всіх країн Європейського Союзу та претендентів, зокрема Туреччини. Девізом цьогорічного Дня Європи в Києві (бо окрім української столиці цей день святкуватимуть в Одесі та Донецьку) можна вважати напис на одному з численних сценічних майданчиків: «Ми в Європі. Ми вдома».
Хрещеним батьком загальноєвропейського свята вважають міністра закордонних справ Франції Роберта Шумана. Саме Шуман 9 травня 1950 року виступив з декларацією про потребу створення об’єднаної Європи, необхідної для підтримки мирних взаємин між європейськими державами. День Європи лідери ЄС почали відзначати з 1985 року, а в Україні – з 2003-го.
Щоправда, говорити про повноцінне членство України в ЄС зарано, що й засвідчили дискусії у Павільйоні громадських дебатів. Після останніх заяв єврочиновників віце-прем’єр з європейської інтеграції Олег Рибачук визнав, що «левова частина вимог для вступу в ЄС буде виконана у найближчі десять років, хоча про членство можна говорити років через п’ятнадцять». Але він переконаний в тому, що Україна буде в ЄС. Окрім Рибачука на Хрещатик завітав міністр закордонних справ України Борис Тарасюк. Біля німецького намету з киянами спілкувалася депутат німецького Бундестагу, колишня Федеральний міністр ФРН пані Клаудіа Нольте.
Однак переважній більшості киян цей день запам’ятався не дискусіями, а яскравим шоу. На Хрещатику практично через кожні п’ятдесят метрів стояв сценічний майданчик зі своєю культурно-розважальною програмою. Фіни, наприклад, показали, як після довгої зимової сплячки сімейство мумі-тролів відправилося у захоплюючу весняну подорож для зустрічі з українськими дітьми.
Біля одного намету оркестр грав класичні мелодії, біля іншого – ірландські мотиви, ще далі – джаз, запальні турецькі ритми… Саме турки викликали найбільший фурор, оскільки не лише танцювали, а й запрошували до танку господарів свята.
Посольство Іспанії організувало конкурс гри на гітарі «Іспанські мотиви» та конкурс малюнку, присвячений 400-річчю з дня народження Дон Кіхота. Деякі образи Дон Кіхота вражали реалістичним віддзеркаленням епохи. на одному з малюнків цей легендарний лицар чомусь був дуже схожий на українця.
У наметі європейської мовної школи можна було вивчити ази не лише «ду ю спік інгліш». Ось блондинка з Естонії терпляче пояснює молодим киянам: «Тере. Міну міні он Маре», що означає «Здрастуйте. Мене звати Маре». Ну, а хто втомився від збирання буклетів та повітряних кульок, колекціонування прапорців та частування європейськими стравами, міг собі дозволити панську насолоду – проїхатися на велотаксі.
На Великій сцені майдану Незалежності виступили Ані Лорак, Анна К, Тарас Чубай, «Плач Єремії», «ВВ» та інші зірки естради. Після того як ці зірки покинули сцену, а на небі з’явилися справжні, День Європи в Києві урочисто закрили. Щоб відкрити 19 травня в Одесі.