Уже й ліси приватизували?!

Киянам віддавна справедливо заздрять мешканці багатьох міст Європи, бо столиця України – одне з найзеленіших міст. Та ще й ліси та луки оточують місто над Дніпром майже суцільним кільцем завширшки від кількох до десяти кілометрів. Понад 35 тисяч гектарів лісів дарують киянам чудовий відпочинок, незабутні враження і здоров’я. Бо що може краще вплинути на людину, ніж зустріч із природою!

Недавно така приємна нагода та ще й у робочий час трапилася групі столичних журналістів, які взяли участь у виїзному засіданні Національного прес-клубу реформ. Нас люб’язно запросили до Святошинського лісопаркового господарства. Міська смуга тут пролягла безпосередньо по лісовому масиву, де переважають дуби та сосни, які справедливо називають віковічними, бо ростуть вони тут і справді понад 100 років.

Щоправда, смуга ця не уявна, а справжня – залізобетонна, кількаметрова. І ділить ліс на міський і так званий колгоспний. Таким угіддям ще 2000 року багато природоохоронних організацій пропонували надати статусу державних. Але тоді, на жаль, їх голосу не почули чи не побажали до нього дослухатися. Нині ж 100–120-річні колишні колгоспні сосни, такі ж самісінькі, як і в міському лісі,  згідно з написами на металевих табличках є приватною власністю, яку ревно стережуть браві охоронці з повним набором необхідних засобів впливу і зв’язку. Тож, схоже, невдовзі на їх місці, як це вже сталося з багатьма лісовими красунями, виростуть кількаповерхові котеджі. Дерева ж у кращому разі використають під час будівництва, а в гіршому – просто спалять.

Чи знає про це нова державна і Київська обласна влада? Навряд. Але може так статися, що, поки в неї дійдуть руки і погляди до колишніх колгоспних лісових угідь просто за міською смугою столиці, від них залишаться хіба що спогади старожилів, як у нашому випадку, села Горенки. А скільки ще таких сільських лісових угідь, самі того не бажаючи, знайшли нових господарів? А радше – господарі знайшли, на нещастя, віковічні дуби і сосни і тепер вирішуватимуть їхню долю.