Компас у морі перлин
«Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України» – це велика монографія обсягом близько 600 сторінок, що присвячується виявленню, дослідженням і науковій фіксації пам’яток. Автор простежує формування архітектурної спадщини, розповідає про 416 конкретних об’єктів Київської, Чернігівської, Полтавської, Сумської, Харківської, Донецької, Дніпропетровської областей. Особливий акцент на вивченні й представленні спадщини колишніх гетьманських столиць – Батурина і Глухова.
Можна сісти в поїзд чи автобус і помчати дорогами, що ведуть до архітектурних, історичних святинь, до міст і сіл із давніми фортецями, площами, церквами, палацами, садибами… Так, як об’їздив-обходив Україну видатний мистецтвознавець Григорій Логвин та його колеги. Поміж них і відомий пам’яткознавець молодшого покоління, кандидат наук, член-кореспондент Української академії архітектури – Віктор Вечерський – автор цієї монографії, що стала результатом його 30-річних досліджень. Ми ж, читачі, маємо нагоду, вмостившись у кріслі, здійснити уявну інтелектуальну подорож.
Більше половини матеріалів, що ввійшли до книжки, публікуються вперше. Знахідка для читачів – 1336 ілюстрацій – і графічні зображення, й фото пам’яток архітектури, портрети великих мистецтвознавців (з-поміж них і рідкісні, як Миколи Макаренка, що єдиний з учених виступив у сталінські часи проти знесення Михайлівського Золотоверхого собору). І вчених, дослідників. І – меценатів, осіб, які створювали й опікувалися архітектурними перлинами. Степан Таранушенко, Федір Ернст, Терещенки, Харитоненки…
Хочеться щонайдовше зупинитися на сторінках, які ведуть до архітектурної спадщини давнього міста Глухова, що на Сумщині. Знаю: це місто – давнє захоплення й Віктора Вечерського: йому присвячено в монографії аж 33 статті. Пам’ятаємо: наприкінці 1708 року Глухів став резиденцією гетьманів, фактичною столицею України. Тож автор досліджує її укріплення, загальноміську фортецю ХVII століття – одну з найбільших у тодішній Україні. Також – реконструкцію фортеці в наступному столітті, її теперішні уцілілі залишки. Ця фортеця XVII – XVIII століть і дитинець стародавнього Глухова – визначна пам’ятка українського містобудування, знаменитої оборони 1663 року, під час облоги поляками неприступного Глухова. Місто славне і давніми храмами. Це – і мурована тридільна двоверха церква св.Миколи. Біля неї, на майдані, відбувалися козацькі ради, на яких обирали гетьманів України: у 1708-му – Івана Скоропадського, в 1727-му – Данила Апостола, у 1750 році – Кирила Розумовського. Учні славетної Глухівської співацької школи XVIII століття співали в хорі Миколаївської церкви. До того ж це – єдиний з численних храмів, збудованих видатним зодчим Матвієм Єфимовим, що зберігся до наших днів.
Серед пам’яток архітектури – банк Миколи Терещенка, ремісниче училище його імені, будинок Дворянського зібрання, гуманітарно-просвітницький комплекс, садибний будинок Кочубеїв…
Містобудівний ансамбль центральних майданів Глухова – видатна пам’ятка українського містобудування. Він формувався протягом трьох століть і зберіг свою неповторність.
Автор включає до книжки об’єкти спадщини двох категорій: ті, що взяті на державний облік і мають статус пам’яток, і – щойно виявлені об’єкти, досліджені і щодо яких вирішується питання про їх державну реєстрацію.
– Нині в областях, які розглядаються в монографії, відомо понад 3600 об’єктів спадщини, з них 560 пам’яток національного значення, – акцентує пан Вечерський.
Із початку 1980-х років триває робота над створенням Зводу пам’яток історії та культури України. На сьогодні видані два перші томи по Києву. Автор презентованої монографії написав десятки статей про пам’ятки архітектури до томів, які ще готуються, про Чернігівську, Полтавську, Сумську області. При підготовці Зводу пам’яток, обстежуючи Лівобережну Україну, Віктор Вечерський виявив і невідомі доти пам’ятки архітектури, про які або взагалі нічого не знали, або які вважалися втраченими. Про всі ці об’єкти розповідається у книжці.
– Ця монографія, – як заявив голова Державної служби охорони культурної спадщини Микола Кучерук, – започаткувала важливий напрям діяльності НДІ пам’яткоохоронних досліджень, який тепер здатний виконувати не тільки археометричні вишукування, а й повний спектр історико-архітектурних та історико-містобудівних досліджень як окремих пам’яток, так і історичних місць та регіонів.