Упав, закритий перелом
Ще донедавна як велику таємницю під сімома замками тримали статистику загиблих на виробництві. Всі звіти проходили шито-крито, мовляв, з ким не може трапитися нещасний випадок. Однак надворі нова епоха демократичної влади, яка намагається вивести із тіні все, що відбувається в серці держави.
Профспілки на сторожі безпеки
Нині питання безпеки на виробництві – одне з провідних завдань профспілкових організацій. Начальник територіального управління Держнаглядохоронпраці по Києву та Київській області Степан Дунас розповів «Вечірці», що торік при зростанні промислового виробництва на 12 відсотків рівень загального травматизму було знижено більш як на 10 відсотків. «А за оцінками представників країн-учасниць СНД, українська система державного нагляду визнана найпрогресивнішою та ефективною», – зауважив він. За міжнародними оцінками, рівень травматизму в Україні визначено як задовільний (один смертельний випадок на 11 тисяч працюючих). Проте вищий за середній по державі показник травматизму фіксують на підприємствах малого та середнього бізнесу, де немає профспілкових осередків. А там, де вони потужні – в машинобудівній галузі, житлово-комунальному та побутовому господарствах і на підприємствах зв’язку, енергетики, газової та хімічної промисловості – смертельні випадки поодинокі.
«А от у будівельній галузі столиці вже цього року сталося сім нещасних випадків зі смертельними наслідками», – зауважив пан Дунас. Торік на будівництві загинуло 30 осіб. За його словами, це передусім пов’язано з постійним зростанням кількості новостворених будівельних підприємств, які не мають відповідної матеріально-технічної та виробничої бази і працюють без дозволу Держнаглядохоронпраці. Такі ж негаразди характерні і для окремих торговельних підприємств. Ще одна причина травматизму: непідготовленість керівників різних рівнів до роботи в новій якості. Непоодинокі випадки, коли керівниками будівельних підприємств стають колишні педагоги, медики чи музиканти.
«Будівельний патруль»
Нині чимало людей, особливо на будмайданчиках, працюють нелегально. До столиці на заробітки з’їжджаються з усіх куточків України. Їх часто тутешні роботодавці нещадно експлуатують і так само безжалісно не дбають про безпеку їхньої праці. Аби цьому запобігти, в столиці запроваджено «Будівельний патруль». Торік бригади патруля перевірили майже 200 будівельних майданчиків Києва та області, виявили 940 порушень з охорони праці, призупинили роботу 400 одиниць технологічного обладнання та механізмів. До адміністративної відповідальності притягнули понад 220 працівників та керівників. Цього року здійснили вже 12 таких виїздів.
Туберкульоз – теж «травма»
Травматизм – це не лише нещасні випадки, а й захворюваність внаслідок несприятливих умов роботи.
За останні п’ять років загальна кількість вперше зареєстрованих виробничих хронічних захворювань у столиці збільшилася майже вдвічі. За словами Ірини Кононової, завідувачки відділу гігієни праці міської санепідемстанції, на першому місці залишаються захворювання органів дихання внаслідок хімічного впливу. «Як і раніше, на другому місці – професійний туберкульоз, який зазвичай виникає у працівників медичної галузі», – наголосила вона. Третє місце цьогоріч посідає «професійний» рак.
Щодо окремих проблемних підприємств столиці, де щорічно трапляються кілька випадків захворювань, то серед них «лідирують» «Авіант», «Більшовик» та «Ленінська кузня». Пані Кононова розповіла, що на «Більшовику», за даними медогляду, за проблематичним станом здоров’я необхідно перевести на іншу роботу аж 161 працівника!