Чотирилапі герої

У квітні минуло вже п’ять років, як у дев’ятиповерхівку в Броварах поцілив артилерійський снаряд. Одразу ж на місце трагедії прибули бійці МНС України. Вони зайшли до під’їзду й обережно почали обстежувати поверх за поверхом. Разом із рятувальниками працював і доберман Чак. Допоміг пес визволити живих, відшукав і тіла загиблих під плитами перекриття. І не лише цього разу. Взагалі роль собак-рятувальників у таких екстремальних ситуаціях важко переоцінити, адже лише вони можуть дістатися в найнедоступніші місця.

У кінологічному відділенні Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України, окрім Чака, справно несуть службу ще чотири не менш досвідчені собаки. Добермани Діна, Вервольф (лагідно – Вося) і Чип та спаніель Метис брали участь у пошуках потерпілих під час землетрусу в Туреччині та Ірані. Допомагали вони й у Києві, коли обвалився фасад житлового будинку на Червоноармійській.

А між тим, мало хто знає, що всі вихованці кінологічного відділення – собаки, яких залишили ті, хто їх спочатку приручив. Історія Чака найсумніша. Його господар, від’їжджаючи до Москви, хотів застрелити свого вихованця. На собаче щастя, нагодилися рятувальники, і тепер, певне, із вдячності пес сумлінно допомагає людям.

Техногенні катастрофи і теракти, на жаль, стали ледь не повсякденним явищем нашого життя. Людям, які потрапили в біду, приходять на допомогу рятувальники, а їм, у свою чергу, спеціально натреновані собаки.

Швейцарська рятувальна служба вважається найстарішою в світі. Знаменитий сенбернар на кличку Баррі за час роботи у швейцарських Альпах врятував сорок людей. За легендою, сорок перший сприйняв його за вовка і застрелив. За вірну службу Баррі встановили пам’ятник.

Кінологічна служба Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України порівняно зі швейцарською – молода. Офіційна дата її народження – 1998 рік, але наші чотирилапі нічим не поступаються закордонним. Бо хоча тамтешні фахівці вважають, що для підготовки собаки-рятувальника необхідно 1,5-2 роки, українські кінологи розробили власні методики, які дозволяють досягти бажаних результатів значно швидше. Тому наші чотирилапі, за словами Марини Кальченко, кінолога ДСВАРС, «попереду всієї планети» навіть на різноманітних змаганнях.

До речі, Марину Кальченко після повернення з Ірану представили до нагороди. Працювати там було надзвичайно важко: спека, пил, гострі уламки каменів, арматури і битого скла, і над усім цим – задушливий запах мертвих тіл.

«Наші чотирилапі помічники показали себе якнайкраще, – розповіла Марина. – Навіть мусульмани, які вважають собак брудними істотами, були вражені й зворушені їхньою роботою. Коли поверталися додому, турки поступалися місцем у літаку нашим собакам. І, до речі, після цих подій Туреччина створила власну кінологічну службу, а в її столиці з’явився проспект України».

Недавно кінологічна служба поповнилася двома молодими доберманами Джейною та Бері. Вони зараз старанно вчаться, аби невдовзі стати повноцінними чотирилапими рятувальниками. Такими ж вправними та розумними, як і їхні старші досвідченіші товариші.