Лавра Небесна
Шедеври мистецтва, культури, архітектури непідвладні часу: минають роки, десятиліття, віки, а вони продовжують полонити людські душі й серця, викликають захоплення, зачаровують. Зазвичай, поклоняємося тим геніям, які творили у далекій минувшині, бо ж нинішні ще не пройшли випробування часом і не посіли своє гідне місце в історії. А ще знімаємо капелюхи перед законодавцями моди – Парижем, Римом, Віднем… Утім, ми теж не ликом шиті: маємо своїх неперевершених майстрів, здатних подивувати людство. Одними з перших зробили такі кроки до світового визнання українські ювеліри, які, за визначенням «Уол стріт джорнал», стають лідерами ювелірної сфери Європи. Це щонайперше стосувалося українського Дому «Лобортас», який на престижній елітній паризькій ювелірній виставці «Joailliers Createurs» продемонстрував унікальні шедеври, аналогів яким не було у світі впродовж ста років.
Із одним із таких шедеврів змогли познайомитися кияни та гості столиці. «Лавра Небесна» – таку назву має витвір київських ювелірів. Ця велична духовна симфонія відтворена у коштовних металах і камінні, де реальне несе глибокий сокровенний смисл. У центрі композиції – печера, увінчана хмаринками-куполами, які завершують золоті хрести. По обидва боки від неї – святі старці Антоній і Феодосій, засновники Києво-Печерської лаври, які є для віруючих прикладом духовної сили, сподвижниками, що прокладали шлях до свого Небесного Єрусалима – Лаври Небесної.
– Божественним імпульсом для створення цієї роботи стали незвичної форми аметисти, – розповів директор Дому Ігор Лобортас. – Вони нагадують і печеру, і каптур чернечого одягу. Стежка із вогняних аметистів, зерен мудрості, – символічний шлях, що веде до пізнання Істини і Духу Святого, образом якого є голуб із кахалонга в діамантових променях. Небесний храм, зітканий із топазних хмаринок, є прообразом Небесного Дому. Він освітлений м’яким діамантовим сяйвом душ праведників.
Над цією композицією упродовж майже трьох років трудився великий колектив художників та ювелірів. Вони використали коштовні метали – золото та срібло, дерево венге, амарант, коштовне каміння. Важить такий шедевр майже 30 кілограмів, він безцінний і не є товаром для продажу, як наголосив художник Олександр Тарновський. Це надбання держави, її величний скарб.
Символічно і те, що презентація цієї роботи відбулася під склепінням Софійського собору, перед його Царськими вратами. На тлі фресок та мозаїк XI століття «Лавра Небесна» – велична і духовна композиція, яка випромінює стільки тепла, сонця, Божої благодаті. Це якраз і є той шедевр, який житиме у віках і дивуватиме своєю довершеною красою не одне покоління. Це – наша національна гордість.
Ігор Лобортас планує, що його побачать не лише кияни (сподівається на те, що незабаром у столиці з’явиться і відповідний музей на зразок паризького Лувру), а також в інших регіонах України. Таку річ варто показати всьому світові. Мистецтво вмирає, коли ним ніхто не милується.