Наче сонце під стелею

Затишний дім, шикарний котедж, звичайну міську квартиру чи сільську хату не можна уявити без доброго освітлення. Ми вже так звикли до того, що в кожній кімнаті має бути люстра, бра, торшер, настільна чи люмінесцентна лампа – натисни вмикач – і о, диво!.. Чарівність світла сприймаємо як буденність, і лише коли з тієї чи іншої причини наші помешкання  залишаються знеструмленими, належно оцінюємо його. При свічці так сумно й незвично.

Ода каганцеві

Не розповідатиму про те, як людство призвичаїлося до світла, бо це довга історія. А лиш згадаю той маленький каганець, який кілька віків палахкотів в українській хаті. При ньому вечорами пряли й вишивали, колисали дітей, розповідали веселі й сумні бувальщини, читали, писали… – всього й не згадаєш. На моєму поліському хуторі лінія електромереж з’явилася в 60-ті роки минулого століття. І досі пам’ятаю мить, коли дядько Микола, колгоспний електрик, зліз зі стовпа і, поклавши біля порога залізні кігті, урочисто зайшов до хати – увімкнув світло. Воно було таким яскравим порівняно зі світлом закопченої гасової лампи, що ми аж примружили очі. Радість розпирала груди! А невдовзі в тих, хто був трохи заможнішим, затомість буденної електролампочки з’явилися на стелі світильники з абажуром, люстри.

Наразі в  моїй батьківській хаті є і люстри, і торшери, і бра, але в комірчині стоїть завжди напоготові та сама «керосинка» – давня прародичка каганця. Без неї не обійтися і в XXI столітті. До музеїв люди не поспішають її здавати, хоча там вона  посіла б почесне місце, бо ж вивела з пітьми у великий світ не одне покоління.

Кожній кімнаті по люстрі

Хоч би в яку квартиру, дім чи офіс, ресторан, залу не зайшов, неодмінно піднімеш очі до стелі, яку зазвичай  прикрашають світильники. Вони такі різні за дизайном, матеріалом, яскравістю і, певна річ, вартістю, що з того можна лише порадіти. У численних секціях універмагів, господарчих магазинів доволі широкий вибір освітлювальних приладів, як мовиться, на  будь-який смак і гаманець. Дивовижний світ світла, але кожна кімната  потребує свого.
Почнімо з вітальні. Для неї найбільше пасуватиме простенька «таблетка» на стелі чи на стіні. Можна вибрати досить скромну за 30 – 40 гривень, чи дорожчу за 80 – 100 гривень. Такі світильники доречно встановлювати й у ванній кімнаті, туалеті.

Найзатишніше місце для  всієї сім’ї – обідній стіл. Перетворити його на приємний острівець світла допоможе підвісний світильник (або кілька, якщо стіл великий). Він має висіти трохи вище від рівня очей, тобто на відстані 60 см від поверхні стола. М’яке обережне світло, що падатиме на блюда й тарілки, сприятиме не лише хорошому настрою, але й доброму апетиту. В інших зонах кухні можна використати вмонтовані у стелю лампи або галогенові світильники.

Після смачного обіду, вечері доречно й попрацювати, тож завітаємо до робочого кабінету. Тут ідеальною буде така схема освітлення: загальний світильник, який не дає тіні, і додаткові лампи біля робочого місця. У ролі першого найкраще використати не багаторіжкову люстру, а  світильник із розсіяним світловим потоком. Щодо настільних ламп, то найліпше вибрати ті, що з регулятором на гнучкій штанзі чи на шарнірах. Пам’ятайте, що світло має падати збоку, щоб не утворювати тіні й не відбиватися від блискучих поверхонь меблів. Зважте також і на те, що різкі контрасти освітлення втомлюють очі, тому, окрім лампи на столі, варто вмикати й загальне освітлення. Настільну лампу можна купити за 40–160 гривень, торшер, якому місце біля зручного крісла чи дивана, за 180–300 і навіть за 4 тисячі гривень. Бра потягне на півтисячі, хоч скромненьке можна вибрати за 25–200 гривень.

Очевидно, вже пора й до покоїв зазирнути – до найкращої і найбільшої кімнати, де дивляться телевізор, спілкуються, читають, приймають гостей, а інколи й працюють. Тут доцільно створити кілька острівців світла, і кожен – на своєму рівні:  повісити розкішну люстру на стелі. Біля крісел, дивана розмістити мобільні торшери, а над ними – бра, які надаватимуть затишку кожному куточку. Окремі зони дизайнери часто підсилюють вмонтованими у стелю низьковольтними, схожими на зорі на небі, лампами. Для цієї кімнати підійдуть галогенові або звичайні лампи, але  аж ніяк не флюоресцентні. Тепер погляньмо на цінники: скромна люстра коштує щонайменше 100–300 гривень (дешевшої годі й шукати). А ось дорожчі… Я люблю в магазині милуватися їхніми розкішними кришталевими каскадами, бурульками, як музейними експонатами. Такі шедеври  коштуватимуть  від 4  до 14 тисяч гривень.

І нарешті завітаємо до спальні. У цій кімнаті два основні центри для світла – біля ліжка і біля шафи. Біля першого, по обидва боки на тумбочках, ставлять  світильники  (хтось хоче спати, а хтось – почитати перед сном). У спальні світло має бути розсіяним і не сліпити очі.

Гармонія і доцільність

Вибір люстри найперше залежить від того, в якій кімнаті хочете її повісити. Великі, розкішні підійдуть для кімнат із високою стелею, для низьких ліпше вибрати так звані тарілки. Додаткове освітлення на стелі чи на стіні дуже доречне  там, де є картини, штори, дзеркала. Але слід зважати на  загальний стиль кімнати і помешкання. Тож надмірно не захоплюйтесь надто масивними кришталевими люстрами. У всьому має бути гармонія і доцільність.  Притлумлене світло, як смеркання біля каміну, яскраве освітлення і красива кольорова гама для застілля в товариському полі, несліпуче біля комп’ютера… Надмірне ж навантаження на очі викликає головний біль, порушує психологічний комфорт. Це однаково стосується і  яскравих  ламп, і  тих що ледь жевріють. Тож у залі досить світильника на 100–120 Вт, для читання 150 Вт, для туалетного столика – 80–100 Вт.  Освітленість приміщення достатня, якщо не виникає бажання збільшити чи, навпаки, зменшити її. І про економію електроенергії  не слід забувати. Одне слово, лампочка в домі має нагадувати сонце, що дарує нам природне світло: воно звеселяє око і душу.