Петербурзький «Кобзар»

Квітень також був знаменним місяцем у Шевченковому житті. У квітні поет отримав волю, а через дев\'ять років, цього ж місяця, її втратив. У квітні в світ вийшов перший «Кобзар», нагадує науковий співробітник київського Будинку-музею Тараса Шевченка Тамара Холоша.

Ця подія сталася 18 квітня 1840 року. Саме цього дня цензор П.Корсаков підписав дозвіл на доставку книги з друкарні. Вже через кілька днів вона потрапила до книгарень Петербурга. Видавцем збірки був поміщик П.Мартос, а редактором Є.Гребінка.

Вважається, що «Кобзар» 1840 року мав найпривабливіший вигляд з усіх прижиттєвих видань поета: зручний формат, добротний папір, чіткий шрифт, продумане впорядкування текстів. Єдиною ілюстрацією, що відтворювала настрій всієї збірки, був офорт на початку книжки за малюнком друга поета, художника В.Штернберга: кобзар із хлопчиком-поводирем.

До першої збірки Т.Шевченка ввійшло вісім творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ\'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та вірш-заспів «Думи мої, думи мої», яким починалося знайомство з творчістю молодого поета, що довіряв читачам найдорожче – свої твори.

«Кобзар» 1940 року мав наклад 1000 примірників. Після арешту поета в квітні 1847 року був заборонений і майже повністю знищений. Збереглося менш ніж 10 примірників, які стали надзвичайною цінністю.