…Бо про себе «вже забув»
Чимало вчорашніх високопосадовців раптово захворіли чи взагалі покинули Батьківщину. Може, тому з лідерів СДПУ(о) до журналістів на прес-конференцію прийшов лише Леонід Кравчук. І той каже: «Щось таке діється, що хочеться десь поїхати на якийсь час, щоб цього не бачити».
Не подобається Леонідові Макаровичу передусім те, що уряд «перевів управління економікою з ринково-конкурентного в ручне», тобто встановлює ціни на ринках і комерційних бензоколонках. А ще за одну ніч, мовляв, украв 1,2 мільярда гривень у населення. «Такої неповаги до людей, цинізму не було навіть у більшовицькі часи. Тоді хоч якось пом’якшували подібні речі, а ці відверто сказали: «Ми у вас вкрали», – порівнює колишній другий секретар ЦК КПУ. Виявляється, компартійному ідеологу «колись довелося вивчати економіку». «З тих підручників, що я читав, бачу – справи з економікою йдуть дуже погано», – констатував Кравчук. Якщо ціни на нафтопродукти запроваджувати адміннаказами чи залякуванням, то це, як вичитав у економічних книжках Леонід Макарович, «вилізе боком». Дивно, що цьому Кравчук не повчав Януковича, коли рік тому попередній уряд перед виборами теж регулював бензинові ціни. Невже тоді забув економічну грамоту?
А на зниженні курсу долара, переконаний лідер фракції СДПУ(о), потерпів не Пінчук, як нібито каже нова влада, бо «в нього гроші не тут». «Утратив середній клас, ті, хто накопичив якусь суму, їздячи у Туреччину з «кравчучкою», – болить серце Кравчука за народ.
Турбує його також спроба підмінити конституційну реформу адміністративно-територіальною. «Коли йшли на вибори, то критикували тоталітарний режим Кучми, а тепер він їм уже подобається», – каже Леонід Макарович.
Партія Ющенка «Народний союз «Наша Україна» у Кравчука асоціюється з КПРС. Не лише тому, що її місцеві секретарі – глави держадміністрацій, а й через те, що її з’їзди подібні до колишніх зібрань партійно-господарського активу. «Там усе розписано наперед, дивлюся і все це бачу, – каже Кравчук. – Згадую КПРС, і мені приємно, бо думаю, що і я там, у президії, як член політбюро».
А ще Кравчукові видається, що на вулиці 37-й рік. Бо понад три тисячі членів СДПУ(о) втратили роботу, кількох регіональних посадовців затримано «як ворогів народу – не за корупцію, а за інакодумство». «А кого призначають? Хто слова «самоврядування» не може вимовити, – розповідає Леонід Макарович. – У одному районі всіх звільнили і поставили кочегара. Він і каже: «Хоч одного когось залишіть, щоб підказував мені, де підписи ставити». А які в нього заслуги? Помаранчевий шарф». Про «більші» й «вагоміші» заслуги попередньої влади мовчить.
Головний парламентський есдек вимагає узаконити процес з доплатами за неправильно приватизовані підприємства, аби їх «не відбирали мовчки». Бо після Ющенка, мовляв, ще хтось прийде і скаже: «Плати ще» і почнуть перегляд приватизації з 17-го року. «Хабарів нині не беруть, але беруть більше. Я навіть знаю, хто бере», – розсекретив нову владу Леонід Макарович. Однак до Генпрокуратури чомусь не поспішає. Взагалі, як прогнозує Кравчук, уряд Тимошенко працюватиме до кінця літа, а «потім піде, як винна невістка».
Коли журналісти попросили Кравчука порівняти сто днів трьох українських президентів, той перепитав: «Які ви хочете дні – перші чи останні?» Потім зрозумів і розповів: «Свої сто днів я вже забув. У Кучми було двічі по сто. Ні в кого не було успіхів за сто днів. Обіцянок найбільше у Ющенка, найменше у Кравчука. У Кучми десь «между там і между здесь». Для Ющенка успішним є зовнішній вектор: Захід йому повірив. Горбачова теж там любили, але його звільняли не там, а власний народ розчарувався…»
На прес-конференції Леоніда Кравчука представили як першого президента України. Журналісти ж нагадали що він – другий. На що Леонід Макарович заперечив: «Грушевський президентом не був і безпосередньо народом не обирався. Тому і на пам’ятнику написали: «видатний політичний і громадський діяч, вчений».
Цікаво, а що, крім президента, напишуть про Кравчука? Ідеолог КПУ чи економіст-ринковик? Комуніст чи есдек? Атеїст чи християнин?.. Бо в дитинстві «ходив до церкви, фарбував яйця», а коли вже був атеїстом за партійністю, то мама однак садила його «на покуті під образами і клала хрест». Про це, як зізнається, у Києві тоді він нікому не розповідав. А чи нині всю правду каже?