Скальпель і олівець над картою України
Олександр Мороз: «Коли Омельченко аплодує за повернення до старої мажоритарної системи, він знає, чому аплодує. А ви всі чого?»
Олександр Омельченко: «Я не ображаюся на Олександра Олександровича (Мороза. – Л.Я.). Ми обидва ще дуже молоді й перспективні. А п’ять років повноважень для депутатів – це надумано. Я б їм три давав».
Володимир Литвин: «Давайте говорити про те, як нам робити реформу, а не змагатися, хто уїдливіше скаже про наші болячки. А Київській міській раді запропонуймо міняти депутатів і голову щомісяця».
Такі перепалки траплялися під час пленарного засідання Всеукраїнських зборів представників місцевого самоврядування. Але більше як три тисячі учасників та гостей не розійшлися після обідньої перерви. І не лише щоб послухати кумедні політбаталії. Уперше за останні 14 років перші особи держави брали участь у зборах муніципалів від початку до кінця. І при цьому більше слухали, ніж говорили.
Запах реформ відчувався вже на відстані кількох метрів од палацу «Україна», де закінчувалися черги учасників і журналістів. Усупереч очікуванням, охоронці просто пропускали всіх через металошукачі і жартували, що вогнепальну й холодну зброю краще до залу не заносити. Пригадалося, що не так давно перед заходами за участю високопосадовців люди у формі могли на свій розсуд поставити журналіста обличчям до стінки, обмацати кишені, випатрати сумку, дослідити вміст пляшки з кефіром. І навіть так званий мітинг під прапорами Партії регіонів на підтримку Бориса Колесникова перед палацом ніхто не мав наміру розганяти. Мабуть, партія переживає непрості часи: борців із «репресіями» зібралося лише сім десятків, до того ж деяким із них дісталися не зовсім актуальні вже знамена «За Януковича. Вибір-2004».
Сукупність цих факторів і навіювала відчуття невідворотності реформи управління. От тільки як і за які кошти її здійснювати, кожен фахівець бачить по-своєму. Голова профільного парламентського комітету і віднедавна кримський прем’єр Анатолій Матвієнко підрахував, що тільки на документацію піде не менше ніж 2 мільярди гривень. А ще треба буде написати і змінити, за різними оцінками, від 3 до 7 тисяч нормативних актів. І все це бажано зробити до наступних президентських виборів, коли всім знову буде не до самоврядування. «Виборчий» камінь спотикання насправді значно ближче. Матвієнко пропонує віддалити місцеві вибори від парламентських і перенести на жовтень-грудень-2006. Заступник бюджетного комітету ВР Людмила Супрун категорично незгодна: «Це 500 мільйонів гривень додаткових витрат. А за півроку все одно реформу здійснити складно». Щодо системи виборів, більшість муніципалів підтримує Олександра Омельченка в бажанні повернутися до мажоритарної чи, у крайньому разі, змішаної системи виборів на місцях. Сільські голови та депутати різних рівнів пояснюють, що нині інтереси територіальних громад у районних і обласних радах представляють конкретні люди, які на очах у виборців. А за пропорційної системи туди потраплять переважно жителі облцентрів, де існує хоч якесь політичне життя. Олександр Мороз зауважив, що не слід чіпати прийнятих законів, оскільки це може затягнути проведення конституційної реформи. Муніципали ж категорично проти одночасного проведення адміністративно-територіальної та конституційної реформ. «Не можна допустити розбалансування влади на всіх рівнях. Реформа ж відбувається не в кабінеті, а в державі з живими людьми. Я не хочу опинитися на операційному столі, де хірург експериментує з новою методикою, анестезіолог випробовує нове знеболювальне, а медтехніки – апаратуру», – пояснив депутат Полтавської облради Анатолій Шкарбан.
Віктор Ющенко, вислухавши ораторські змагання, натякнув Олександрові Морозу, що тисячі людей зібралися не для концерту на підтримку законопроекту 4180 і не для дискусії, як обирати владу. Суть реформи Президент бачить у тому, щоб децентралізувати управління і фінанси. Нині із місцевих бюджетів мають виплачувати зарплати, утримувати школи, лікарні, ремонтувати дороги тощо, але при цьому, за словами Віктора Ющенка, 95 відсотків коштів треба спрямувати на Київ, а потім «дядько» на власний розсуд відправить їх у регіон.
Віце-прем’єр Роман Безсмертний показав існуючу 6-рівневу систему терустрою і підсумував, що гривня через це «сито» доходить до громадянина в кращому разі у вигляді копійки.
Уряд пропонує змоделювати території по-новому: громади збільшити до 4-5 тисяч осіб, а райони «нарізати» по 70 тисяч. Один із сільських голів Чернігівщини вважає, що це не наблизить владу до людей. Його місцева рада об’єднує три села на відстані 5-7 кілометрів одне від одного. У віддалених живуть літні люди, а транспортного сполучення немає. Тож раз на місяць працівники сільради сідають на велосипеди і їдуть оформлювати бабусям і дідусям потрібні документи. Роман Безсмертний наголосив, що цифри не універсальні, враховуватиметься рельєф місцевості і відстань між населеними пунктами. Крім того, він пропонує, щоб фінанси циркулювали на трьох рівнях: громада-район-регіон. Облради, за проектом Романа Безсмертного, опікуватимуться великими програмами регіонального розвитку: дозвіллям, культурою, освітою. Районні ради – амбулаторними медичними послугами, дорогами тощо. Найбільше повноважень уряд хоче віддати самій громаді, щоб вона керувала всією своєї територією, а не лише в межах населеного пункту, щоб за найменшим питанням не треба було їхати в район.
Віктор Ющенко переконаний, що запропоновані урядом зміни дадуть змогу громадам самостійно заробляти кошти і розпоряджатися ними. Він зазначив, що зараз рівень життя у столиці в середньому в 6 разів вищий, ніж у регіонах. «Отже, достаток і гідність людини залежать не від її розуму та рук, а від місця проживання», – підсумував Віктор Ющенко.