Сутенерка
Уже який рік Нінель самотньо мешкала у своїй двокімнатній квартирі, розташованій в одному зі столичних будинків. Із чоловіком розлучилися. Дітей не було. А от площі в її помешканні вистачало...
Дала дівчині прихисток
Якось, розмірковуючи над власною долею, Нінель поглянула в дзеркало. Звідти на неї дивилося миловидне обличчя сорокарічної жінки. Прикрашало його розкішне, кольору воронячого крила волосся, що спадало на плечі. У великих очах уже давно оселилися бісенята. Вони рвалися на свободу, але в останню мить їх щось стримувало. Жінка з непідробним інтересом розглядала себе. Спочатку повернулася лівим боком, потім правим… Усе було на місці: високі стиглі перса, плаский живіт, а стегна просто кричали під тіснуватим джинсовим матеріалом. «Та кіногероїня немов у воду дивилася, коли з екрана заявляла, що життя в сорокарічної жінки тільки-но починається», – пригадалося Нінель. Розпочати його з чистого аркуша вирішила й наша героїня. Гріх таке тіло від чоловіків ховати, ним бавляться. В обмін на… гривні. Чим не бізнес?
Навичок у такій справі Нінель не мала. Досвіду набиралася, переглядаючи порнографічні відеокасети. На цю справу витратила не одну безсонну ніч. Здавалося, в теоретичному плані здобула непогані знання. А от на практиці… усе вагалася їх застосувати. Відкладала, так би мовити, на завтра.
Одного дня в пошуках чергової «спеціалізованої» відеокасети Нінель познайомилася з Ольгою. На вигляд та була молодшою й привабливішою – досвідченим поглядом оцінила жінка. Коли розговорились, з’ясувалося, що Ользі потрібен дах над головою. Не вагаючись, Нінель одразу ж запросила дівчину до себе.
Удома за нашвидкуруч накритим столиком господиня запропонувала гості пожити в неї, мовляв, місця вистачить для обох. Розчулена Ольга навіть не знала, як дякувати такій прекрасній жінці, яка фактично взяла опіку над нею.
Кілька днів кожна з дам займалася власними справами. Хазяйка реалізовувала свої плани; дівчина шукала роботу. Але безуспішно. Тож ж якось попросила Нінель дати оголошення в газету, натякнувши, що їй потрібні чималі гроші для лікування рідних, тому готова на будь-яку роботу.
Нінель правильно зрозуміла свою гостю. У найближчому номері одного з комерційних видань з’явилось оголошення: «Будь-яку високооплачувану роботу. Дівчина 23-х років». Номер телефона жінка, зрозуміло, вказала свій, домашній.
Пропозицій чекали недовго. Того ж вечора навантаження на телефонний апарат було неймовірним. Справді, столиця потребує робочих. Але не рук. Хоча й вони в такій делікатній справі будуть не зайвими. На іншому кінці дроту чоловічі голоси бажали одного – привабливого жіночого тіла. За «ратну» працю обіцяли гарну винагороду. Поміркувавши, Олюня вирішила, що грошовитішої роботи їй не знайти. Знову ж таки, цікаво, приємно, а головне – розрахунок, так би мовити, не відходячи від каси.
…І розпочалися нелегкі трудові будні. Головною дійовою особою в «приватній конторі» з надання сексуальних послуг вважалася 23-річна дівчина. Зрозуміло, після сутенерки, даруйте, хазяйки-директора Нінель. Вона була приємним «менеджером»: не диктувала умов своїй співмешканці. Панувала цілковита ідилія. За годину «еквілібристики» у ліжку дівчата встановили таксу – 100 гривень. З них 60 об’єкту втіхи, 40 клала до власної кишені господарка квартири. Ольга працювала з особливим натхненням: не відмовляла жодному охочому, яких, звісно, не бракувало.
Черговий клієнт телефонував Нінель. Вона одразу ж знайомила з умовами сексуальних послуг. Описувала привабливу зовнішність дівчини. У слухавку, як правило, чула схвальне: «Так!» Тоді сутенерка називала адресу. Приїхавши до вказаного будинку, той, хто бажав жіночого тіла, зобов’язаний був удруге зателефонувати до Нінель. Після повторного дзвінка жінка називала конкретну адресу. За кілька хвилин у коридорі чоловік сплачував сутенерці авансом визначену суму. А потім – до кімнати, де на нього чекала запальна Оленька. Хазяйка квартири тим часом, аби не заважати «палкому коханню», спокійно дихала свіжим повітрям. За годину в її кишені приємною мелодією вигравав мобільник. Це означало, що 40-річна дама може повернутися додому: черговий сеанс завершено.
На Борисові «погоріли»…
…Одного вересневого вечора, сидячи біля телевізора, Боря мляво, без усілякого інтересу переглядав комерційну газету. Хотів було вже її відкласти, як раптом чіпке око в рубриці «Шукаю роботу» надибало звичайнісіньке оголошення про 23-річну дівчину, яка шукає високооплачувану роботу. Зателефонував. Сергію – так назвався у слухавку – відповів приємний жіночий голос. Після розмови утриматись од поїздки за вказаною адресою чоловік уже не міг. Це тонко відчула пані сутенерка. За дівчину заправила 50 доларів США. Борис погодився. І вже близько вісім-надцятої години хлопець фактично увірвався до оселі Нінель. Віддав тій визначену суму й «зайнявся» Ольгою.
Господарка квартири в цей час, за традицією, милувалася природою, обмірковувала подальші бізнесові плани. Приємні мрії жінки обірвала мелодія мобільника. У трубці Ольга звітувала про кваліфіковано виконану роботу, мовляв, пора Нінель додому.
У своїй квартирі сутенерка, окрім «палких коханців», побачила ще кілька незнайомих чоловіків і жінок. Чоловіки відрекомендувалися співробітниками міліції. З кишені Ні-нель вони вилучили 50 доларів США, що їх вона отримала од темпераментного Бориса.
А далі – за процедурою: слідство, суд, вирок. Власне, усе це тривало недовго. Господарка квартири відразу визнала свою вину. Активно співпрацювала зі слідчими органами, щиро й відверто про власний «бізнес» розповідала в судовому засіданні. Проте Шевченківський районний суд визнав Нінель винною в скоєнні злочину, передбаченого ст.302 ч. 2 КК України, й покарав на два роки позбавлення волі. Водночас суд дійшов висновку, що злочин сутенерки-невдахи є не тяжким. Тож її виправлення й перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. На підставі ст. 75 КК України Нінель звільнено од відбування призначеного покарання з іспитовим терміном на один рік. Початківцю-невдасі на ниві підпільної секс-індустрії дуже пощастило: жінка відбулася легким переляком. Ольга ж позбулася твердого заробітку – 60 гривень з клієнта.