Десятинна церква: віртуальний варіант?

Знову розгорілися пристрасті довкола видатної пам’ятки X століття – Десятинної церкви. Знаємо, збудована на Старокиївській горі, за часів князювання Володимира Святославича, вона має непросту історію. Монголо-татари 1240 року, захопивши наше місто, зруйнували і Десятинну церкву – останній оплот киян.

Згодом, у XIX столітті, за проектом архітектора Стасова збудували церкву з такою ж назвою, яка також не збереглася, її знесли за радянських часів. Ця, друга, зовсім не була близнюком-відповідником першої Десятинної. Бо який вигляд мав той храм X століття, ніхто не знає – вкотре стверджували фахівці й під час зустрічі, про яку піде мова.

То яку ж церкву відбудовувати?

Микола ЖУЛИНСЬКИЙ – голова підкомітету з питань охорони історико-культурної спадщини комітету Верховної Ради України з духовності та культури нагадав, що 12 березня цього року Кабмін видав розпорядження про проведення археологічних досліджень на земельній ділянці із залишками Десятинної церкви. Усе те мало розпочатися 1 квітня.

– У комітеті є десятки листів-звернень, у яких поважні вчені заперечують саму ідею відновлення Десятинної церкви, – сказав він.

Уже робили багато спроб реконструювати цей унікальний храм. У наш час цим займався доктор архітектури Юрій Асєєв. Ще в XVII ст. розкопки руїн Десятинної церкви проводив митрополит П.Могила. У XIX ст. цим займався К.Лохвицький, у ХХ-му – Інститут археології УРСР. Було виявлено фрагменти фрескового і мозаїчного оздоблення храму, мозаїчної підлоги, кам’яні домовини, залишки фундаментів. Але…

Гліб ІВАКІН – професор, заступник директора з наукової роботи Інституту археології НАН України:

– Десятинна церква – це практично перша мурована церква в Києві (хоча є й інші версії). Вона відіграла видатну роль у нашій історії, культурі. Але за всіма законами, щоб щось відновлювати, мають бути документи. Про Десятинну церкву найвизначніші історики архітектури кажуть одне: ми не знаємо точно, якою вона була.

Нагадаю: довкола фундаментів Десятинної церкви – заповідна територія. У північно-західній її частині було найдавніше городище, яке за літописами та археологічними джерелами ототожнюють із Градом Кия. Тут – дитинець, що в X-XI ст. охоплював місто Володимира. Археологічні роботи, якщо й проводити тут, то з іншою метою, без поспіху. Але, певен, розкопки нічого нового не додадуть про первинний вигляд церкви.

Наталя ЛОГВИН – кандидат архітектури, ст. науковий співробітник НДІ теорії та історії архітектури і містобудування:

– Скільки пам’яток є на цій території, починаючи з доби заліза і до XIII ст. Це – «чиста археологія», далі вже – нашарування. Під час будівництва нової церкви все це буде знищено. Заб’ють палі, вириють котлован, а підмурки Десятинної церкви (автентичні!) звичайно ж, знищать.

Ще під час досліджень М.Каргера встановлено, що від храму залишилися справжні, автентичні, підмурки. Знаємо, що Десятинна церква – перший у Київській Русі храм хрестово-баневий, що поклав початок церквам цього типу, який згодом поширився і на новгородські, смоленські землі.

Десятки дослідників намагалися уявити: якою ж була ця церква? Доктор архітектури Асєєв розробив аж три різні проекти реконструкції цієї церкви, і він не зміг точно вирішити, яким був храм. Які були галереї, перекриття, склепіння?

Пані Наталія зачитала листа видатного українського мистецтвознавця, Шевченківського лауреата Григорія Логвина (свого батька), з яким він звернувся 1994 року до тодішнього міністра культури Івана Дзюби, коли вперше постало питання про відтворення Десятинної церкви. Він був проти відбудови.

Євніка ЛУНЬОВА – заступник голови Державної служби з охорони культурної спадщини процитувала Закон України «Про охорону культурної спадщини», стаття 13, пунк 2, де стверджується, що навіть державній реєстрації не підлягають об’єкти, які є сучасними копіями пам’яток або спорудами, створеними за старовинними проектами чи науковими реконструкціями.

Щодо Десятинної церкви, то пам’яткою є її автентичний фундамент.

Олена ТИТОВА – директор Центру пам’яткознавства НАНУ та Українського товариства охорони пам’яток, кандидат історичних наук:

 Було багато зібрань і вчених, і представників громадськості – не скажу, що всі, але більшість проти ідеї будівництва нової церкви на місці Десятинної.
Валентин ЄЖОВ – віце-президент Академії архітектури України:

– Можна створити об’єкт – обрис Десятинної церкви за допомогою світлової архітектури. За допомогою лазера (ввечері). Це нині практикується в світі. Промені означають колони, бані храму. Це був би віртуальний проект – кожен в уяві бачив би видатну пам’ятку, сприймав її по-своєму – величну й унікальну. І фундаменти водночас збереглися б. Треба впорядкувати тут пішохідні алеї. Суворо дотримуватись закону – заборонити будь-яке будівництво поблизу історичного місця, зберегти святе й унікальне середовище.

P.S. Із думками авторитетних фахівців важко не погодитись. І, сподіваємося, кожен, хто заглибиться в історію та суть цієї проблеми, зрозуміє, що, зводячи на історичному місці новобудову – фальсифікат, втратимо справжні залишки унікальної пам’ятки й археологічні шари далеких віків. Тож, як кажуть, боронь, Боже.